ЯК працює мобільний аська :: Програмне забезпечення

Система ICQ спочатку була створена для спілкування за допомогою персональних комп`ютерів. Але у міру підвищення доступності мобільних телефонів з виходом в інтернет програмісти стали придумувати способи користування цією системою з них. Спочатку всі програми для цієї мети були неофіційними, але потім з`явилися і офіційні.

Інструкція

У період, коли ICQ належала AOL, договором між компанією і користувачем було заборонено використання альтернативних клієнтів, а офіційні були тільки для комп`ютерів під управлінням Mac OS і Windows. Але на практиці за користування альтернативними програмами ніхто покараний не був. Такі створювалися як також для Mac OS і Windows, так і для ОС, де офіційних клієнтів не було, наприклад, Linux. А програмного рішення для мобільних телефонів ще не було. WAP-браузери вже вбудовували в багато з них, але можливість запуску Java-додатків ще була не у всіх. Тому був створений сайт під назвою TJAT. Працював він так: альтернативний клієнт запускався на сервері, а користувач з телефону з WAP-браузером заходив на веб-інтерфейс, вводив номер і пароль, після чого отримував можливість відправляти і приймати повідомлення. Сервер діяв як своєрідний місток, взаємодіяти з сервером ICQ "зрозумілою" йому "мовою", а з WAP-браузером - "зрозумілою" йому. Одного разу цей сервер був зламаний, і зловмисники отримали доступ до деякій кількості паролів. Але до того часу він був уже неактуальний для більшості користувачів.

Пов`язано це було з тим, що незабаром набули поширення телефони з можливістю запуску Java-додатків. Це дозволило створювати ICQ-клієнти безпосередньо на мобільниках, не вимагаючи сервера-"перекладача". Програмісти створили кілька альтернативних клієнтів, найвідомішим з яких був JIMM. З точки зору протоколу взаємодії він імітував офіційний клієнт, тому сервер ICQ охоче взаємодіяв з ним. Потім AOL оголосив неофіційними клієнтам, включаючи JIMM, тиху війну. В протокол вносили зміни, які відображали в офіційному клієнті, але автори неофіційних не відразу встигали ці зміни розшифровувати і відображати в своїх розробках. Після декількох таких спроб в AOL здалися, зрозумівши, що рано чи пізно розробники "підтягнуть" свої програми до змін протоколу. Для користувачів Linux тоді вже був офіційний клієнт у вигляді Flash-додатки, що працює, втім, помітно гірше сторонніх розробок. Для мобільників ж були лише неофіційні програми.

Користувачі Jabber, де неофіційні клієнти не були заборонені ніколи, а тому для мобільних телефонів таких програм було багато, могли отримувати доступ до ICQ через шлюзи. Це - теж програми, запущені на серверах. Подібно TJAT, вони "разгованівалі" з сервером ICQ "зрозумілою" йому "мовою", але при взаємодії з мобільним телефоном їм доводилося обмінюватися інформацією не з WAP-браузером, а з Jabber-клієнтом. У період "тихої війни" з альтернативними клієнтами нерідко відмовлялися функціонувати і вони. Мали місце і випадки злому таких шлюзів, але вони були рідкісні.

Ситуація змінилася на краще після того, як ICQ був викуплений у AOL групою Mail.Ru. Новий власник дозволив створення альтернативних клієнтів і дав можливість програмістам отримувати доступ до опису протоколу. Але з іншого боку, необхідність в неофіційних додатках майже відпала. Спочатку підтримку ICQ внесли в Mail.Ru Agent, для якого офіційний клієнт тоді вже був. Потім випустили офіційний мобільний клієнт ICQ з підтримкою також і Mail.Ru Agent. По суті це були дві майже однакові програми, що розрізняються в основному оформленням. Обидві вони взаємодіяли з сервером безпосередньо, також незабаром в обидві програми ввели підтримку Jabber. Вийшли мультипротокольні клієнти, що мало відрізняються від сторонніх розробок.

Сьогодні офіційні клієнти ICQ, взаємодіють з сервером безпосередньо, є для більшості поширених мобільних платформ. Є і офіційний клієнт для настільних комп`ютерів з Linux, а також офіційний веб-клієнт, що працює за тим же принципом, що і TJAT. Він не вимагає Flash, а користуватися ним можна через звичайний браузер як з комп`ютера, так і з мобільного телефону.