СИМВОЛИЗМ і імпресіонізм - в чому різниця

Рубіж 19-20 століття характеризується яскравою культурним життям. Одночасно в мистецтві розвивалося відразу кілька напрямків, які часом суперечили, а іноді, навпаки, доповнювали один одного. Особливо виділилися імпресіонізм і символізм - напрямки, які дали можливість мистецтву гідно зробити крок у нове століття.

Символізм і імпресіонізм зародилися у Франції на рубежі 19-20 століть. Перш ніж говорити про відмінності цих двох напрямків, потрібно відзначити, що обидва вони мають одну основу. Це пов`язано з тим, що символізм, що з`явився на кілька років пізніше, зародився завдяки саме імпресіонізму і відповідно отримав у спадок від нього деякі риси.

Імпресіонізм

Імпресіонізм виник якраз в той час, коли діячі мистецтва намагалися знайти нові шляхи розвитку, Поступово виникло розуміння життя як чогось вічно рухається. Сенс же в тому, щоб встигнути зловити і відобразити кожну мить, вміючи радіти справжньому.

Життєрадісність спочатку була основою імпресіонізму. Прихильники намагалися показувати життя в яскравих фарбах, що не відображаючи в своїх роботах соціальних і серйозних філософських проблем. У всякому разі, так було спочатку, потім стався розкол і багато що помінялося.

Назва цього напрямку виникло саме собою: «імпресія» означає «чуттєве сприйняття». І на одній з перших художніх виставок один з критиків гидливо обізвав художників «імпресіоністами». Художники кинули виклик і прийняли цю назву. У підсумку воно втратило негативний відтінок.

Дуже логічно, що імпресіонізм отримав широке поширення саме в живописі. Хоча й ідеї імпресіонізму проникли в музику і літературу, частіше під цим словом все одно мають на увазі тільки художників. Символізм же в цьому сенсі пішов далі.

Символізм

Символізм отримав велике поширення, як у живописі, так і в літературі. Особливістю напрямки стала деяка відчуженість мистецтва від реального життя. Прихильники напрямки в своєму свідомість намагалися розділити два світу: «світ ідей» і реальність, тобто «Світ речей».

Ще до символістів в мистецтві застосовувалися різні художні образи. Але всі вони мали більше алегоричний характер. Це означає, що, наприклад, читачу, уважно вивчаючи твір, міг легко зрозуміти, що саме ховається за конкретним чином. Символісти ж намагаються піти від прямого пояснення.

Федір Сологуб, один із засновників напряму, дуже коротко і ємко висловився з приводу значення символу: «Символ - це вікно у нескінченність». Така концепція натяків і недомовленості більше властива поезії. І насправді, музиканти, письменники, художники, нарікають себе символістами, намагалися пронизувати свої роботи поетичністю і загадками. Людина, яка намагається зрозуміти твори, міг знайти величезну кількість трактувань, кожна з яких мала право на існування.

Вплив на свідомість

Незважаючи на те, що символізм перейняв від імпресіонізму його головна властивість - вміти відобразити рух життя і впливати на почуття людини, цей напрямок значно розширило розуміння значення мистецтва. Перед символістами стояло інше завдання - навчити людину сприймати «світ ідей» як окрему субстанцію і довести, що одне слово, один предмет матеріального світу може мати абсолютно різні, навіть протилежні значення в ірреальності. Тепер поряд з впливами на почуття мало відбуватися вплив на свідомість.