Взагалі компіляція - багатозначний термін. І, якщо перші два його значення (літературний і музичний) в своїй основі схожі між собою, то третій (з області комп`ютерного програмування) стоїть осібно.
Літературна компіляція
Основоположний вид компіляції. Найбільш широке застосування отримав в науково-популярній і деяких інших видах навчальної літератури.
Літературну компіляцію не треба плутати з літературним плагіатом. Її застосування не переслідує мети присвоєння чужого авторства, а служить спрощенням доступності сприйняття специфічної інформації для читача.
Принцип компілювання тексту досить простий. Припустимо, необхідно донести до читача дуже специфічну, велику інформацію, доступну для повноцінного сприйняття тільки висококваліфікованому фахівцеві в цій області. Саме в цьому випадку береться за справу компілятор. У ситуації, коли вже існує маса статей, які зачіпають окремі аспекти певної тематики, його завдання провести легкотравну вибірку з цих матеріалів і грамотно сформувати з неї цілісний текст.
Приміром, в радянську епоху таким чином створювалися підручники з марксизму-ленінізму. Також до літературної компіляції відносять різні літературні збірники.
Музична компіляція
Принцип створення музичної компіляції по суті таке ж, як і літературної. Різниця тільки в тому, що тут уже фігурують не літературні, а музичні твори. І мета переслідується інша. Можливо - популяризація музичного напрямку, можливо - створення нового оригінального твору на основі старого.
Найяскравішим прикладом музичної компіляції може служити попурі - музичний твір, складене з фрагментів інших композицій. Найбільшого поширення в наш час мають попурі, засновані на естрадної та духової музики, хоча і популярна класична музика їм не чужа.
До музичної компіляції також відносять різні музичні збірки.
Комп`ютерна компіляція
Цей порівняно новий вид компіляції не має нічого спільного з двома попередніми. У ролі компілятора тут виступає не людина, а комп`ютерна програма. Сам процес компіляції полягає в наступному. Набір команд, написаних мовою програмування, зрозумілий людині, але не зрозумілий комп`ютерному процесору. Щоб процесор зміг їх зрозуміти, команди повинні бути переведені на мову машини, перетворені в машинний код. Це завдання і виконує електронний компілятор.