Про ситуацію на Україні з позиції стороннього спостерігача

КакПросто - це соціальна мережа рад, а не політичний блог. Однак мені б хотілося поділитися своїм баченням відбуваються зараз подій. Будемо вважати це радою або моєю точкою зору не стільки на саму ситуацію, скільки на способи її адекватного та неупередженого сприйняття. Засоби масової інформації в силу специфіки своєї роботи рідко доносять об`єктивну інформацію, а формують, насамперед, емоційний фон у населення. 5 хвилин новин або знаходження на сайті - і ви вже повні емоцій і вигукує в серцях «ах, вони такі!», «Так ми їх!» І т.п. Але у людини є великий дар - абстрактне мислення. У нас є можливість відволікатися від того, що ми бачимо і чуємо, почати задавати собі питання і, відповідаючи на них, формувати власне, хоч і суб`єктивне уявлення.
Шахова партія
Події, що відбуваються зараз на Україні, - це лише частина великого ігрового процесу, який було розпочато в незапам`ятні часи. У цьому процесі є учасники, цілі, правила, але найголовніше - ця гра не може зупинитися. Ми живемо і живемо вже давно в рамках дуже складної системи геополітичних та економічних механізмів, які зачіпають майже всі країни. І ця система постійно змінюється.

Розглянемо світ з точки зору основних гравців. Зараз є три основні центри сили: Китай, Росія і США + Європа. Кожен з цих гравців має свої інтереси, цілі, завдання і певні домовленості з більш дрібними гравцями. І є вихідні умови на поточний момент, в яких ці гравці знаходяться. Які вони?

США є найбільшою світовою економікою, валюта якої є світовим резервом. При цьому є ряд цікавих моментів. Почнемо з того, що США також є найбільшим світовим боржником. Тобто протягом десятиліть країна займала в інших країн гроші на своє утримання. З точки зору економічної теорії, ситуація, коли валюта найбільшого світового боржника є резервною і основний для всього світу, не можлива. Цього просто не може бути. Але чому це так? Вся справа в статусі країни. США є самим «сильним» гравцем політичної арени. Це заспокоює кредиторів. Тобто логіка така: так, ми бачимо, що США займають все більше і більше, але вони великі і сильні, і з ними нічого не буде. Як не дивно, працює така собі «дворова» логіка: цей хуліган - найсильніший, і він «зайняв» у нас грошей, але нічого, він обов`язково нам поверне, так як обов`язково стане успішним. Тому, щоб підтримувати свій економічний статус, США просто змушені показувати світові свою політичну і військову силу. Ця комбінація - гарантія економічної стабільності країни. Гарантія стабільності її політичних еліт. Така точка зору пояснює поведінку США останні десятиліття. Військові конфлікти, гучні політичні заяви, політика подвійних стандартів. Маючи економіку і валюту, що суперечать логіці, вони здійснюють такі ж суперечать політичні та військові дії.




Росія історично є сильним гравцем. За останні 10 років наш вплив на світ досить посилилося, і ми стали помітно заважати деяким діям США. У цій грі немає злого наміру. Це просто закон: якщо в грі є сильний гравець, він будь-якими своїми діями може заважати стратегії іншого гравця. Посилення Росії - це потенційна загроза статусу США. Тобто в якийсь момент чергові дії США, що демонструють силу, можуть зустріти опір з боку іншого сильного гравця. Так нещодавно сталося з Сирією. Які дії повинен зробити гравець, чиїм позиціям все активніше загрожує інший? Він повинен послабити його позиції. Це просто правила гри. Багато людей думають: «Але чому просто не можна перестати грати і просто спокійно жити?». На жаль, з цієї гри немає виходу, і перестати грати - значить програти.

Уявіть, що ви перестаєте грати в Монополію. За короткий період часу інші гравці скуплять всі об`єкти навколо вас і почнуть потихеньку вас розоряти. У реальності відбувається те ж саме. Отже, стратегія США - ослаблення Росії (і щоб не бути необ`єктивним - стратегія Росії обернено пропорційна). І тут з`являється така унікальна можливість - Україна. Сусід, братній народ, що роздирається протиріччями з моменту відділення. Я не буду стверджувати, що такий стан країни штучно підтримувалося ззовні, але останні події спровоковані абсолютно точно, навмисно. Росія відволіклася на Олімпіаду.

Хід зроблений. Почалася активна партія двох основних сторін, де основне завдання - або закріпити успіх, або не втратити позиції, або мінімізувати збиток. Все, що ми зараз спостерігаємо в ЗМІ, - це частина загальної гри зі своїми конкретними завданнями з ослаблення або посилення позицій.

Проаналізуємо останні події. Після початку кримської історії в ЗМІ піднялася істерика з приводу курсу рубля. У понеділок курс дійсно різко «просів» через панічних настроїв на ринках і населення. Напевно, ви самі якщо не стали переводити заощадження в долари (зауважте, до речі, що ви скуповуєте валюту протиборчого гравця), то точно піддалися загальній паніці. Що далі? ЦБ довелося заспокоювати паніку на ринках шляхом активних валютних інтервенцій. У понеділок 3 березня ЦБ витратив майже 10 млрд доларів на задоволення попиту на валюту, щоб не дати рублю впасти ще нижче. Це послабило резерви Росії. Тобто інформаційна війна спрямована також на ослаблення позицій гравця. Я далі не буду перераховувати дії сторін в наступні дні. В цілому, логіка зрозуміла. Це велика багатовимірна шахова партія. Одна з тисяч партій, розіграних в рамках світової геополітики за останню тисячу років.

Чим допомагає такий підхід до оцінки ситуації? Він дозволяє не піддатися паніці і не приймати невірних рішень. Я не буду зараз вихваляти наш уряд і президента, але ця гра в будь-якому випадку ведеться професіоналами. Завдання жителів країни, раз ви вважаєте себе її жителями, в такий момент - не починати заважати своїй же країні. Ніхто не воюватиме в Криму зі своїми ж братами. Це просто політичний хід. Один з багатьох. Рубль не девальвується. Для цього немає економічних причин. Ніхто не буде вести з нами війну. Ні реальну, ні економічну. Всі країни та економіки дуже зав`язані один на одного. Постраждають всі. Це партія в покер, де кожен гравець має певний набір карт і блефує, сподіваючись виграти кін.

Найсумніше, що все, що відбувається сильно б`є по звичайним людям. За всіма цими іграми стоять сльози, кров і горе простих людей. Це нелюдська гра, але такі правила цього світу. Політика вважається «брудною справою» не тому, що там крадуть. Доводиться приймати вимушені рішення, які приносять горе своєму народу. Це великий моральний тягар. І у більшості політиків через це просто атрофується центр співчуття. Згадайте лікарів. У них відбувається те ж саме. Як ви думаєте, чи довго протримається лікар, якщо вони буде емоційно залучатися до горе хворого і його родичів? Він просто звільниться або зіп`ється. Черствість і жорстокість - це обов`язкова характеристика певних професій. І політика - одна з них.

Будемо сподіватися, що ситуація врегулюється, і ця партія скоро завершиться.


Переглядів: 4160

Увага, тільки СЬОГОДНІ!