«Ванилька» як напрямок молодіжної субкультури з`явилося зовсім недавно - на початку 2010 років. Таке оригінальна назва напряму дали, швидше за все, дівчата, ранимі і романтичні, які відрізнялися своєю любов`ю до всього милому, солодкого і ніжному. «Ванилька» дуже близькі до субкультури хіпстера і схожі на них, як своїми пристрастями в одязі і техніці, так і внутрішніми особливостями.
Розвиток субкультури «ванілек» не випадково. Молоді люди завжди прагнули чимось виділятися в середовищі дорослих людей і своїх однолітків, доводячи, що підлітки теж чогось варті. З розвитком соціальних мереж і швидко мінливих гаджетів особливо виділяються ті підлітки, які володіють найбільш модним пристроєм, щоб з його допомогою поринути з головою в віртуальне спілкування, фільми і музику. Тому свій біг від реальності і свій протест проти всіх інших «ванількі» висловлюють за рахунок повного занурення у віртуальність.
По суті своїй, «ванількі» представляють собою щось середнє між «емо» і «гламурними». Вони люблять виставляти трагізм свого життя і депресію напоказ, а й одягатися модно зовсім не проти. Життя таких підлітків наповнена сумними статусами в соціальних мережах, пристрастю до всього англійського або американського, хоча на знання мови і культури цих країн їх любов може і не поширюватися. Звідси ж веде своє коріння відомий стереотип, що дівчина-ванилька сидить на підвіконні, п`є каву, курить тонку сигарету, дивиться на дощ і думає про нього.
Помітити «ванілек» в суспільстві можна по романтичному, ніжному і наївному поведінки, постійному станом закоханості або ж депресії від нещасної любові. Їх одяг включає в себе вузькі джинси або легінси, вільні майки та футболки, обов`язково уггі.
Як аксесуари присутні величезні окуляри, незалежно від того, йдуть вони дівчині чи ні. На голові плутанина у вигляді абияк прибраного наверх пучка волосся з численними «півнями». Причому, чим більше «півнів», тим «Ванільне». Особливий шик надає «ванилька» телефон останньої моделі або ж модний фотоапарат.