ЗВІДКИ виникла традиція вдягати фату :: Культура і суспільство

Фата є одним з найдавніших весільних символів. У всіх народів світу фата виконувала захисну функцію, охороняючи наречену від недобрих і заздрісних поглядів. Крім того, білосніжна фата є символом цнотливості нареченої.

Давнє значення фати

Фата як один з найважливіших весільних символів з`явилася ще в античному світі. Однак традиційний білий колір вона придбала далеко не відразу. У Стародавній Греції нареченої одягали фату жовтого кольору, в Стародавньому Римі - червоного. А от довжина фати в різних країнах була приблизно однаковою - вона практично з голови до п`ят закривала фігуру нареченої. При цьому вважалося, що чим довше фата, тим більше довгого і щасливого буде сімейне життя молодого подружжя.

По завершенні весільного обряду, з нареченої урочисто знімали фату, що означало її перехід з-під батьківської влади під владу чоловіка. Однак бували і нареченої з незалежним характером, які самі скидали фату, демонструючи цим прагнення до рівноправності з чоловіком.

Спочатку фату шили з щільною, непрозорої тканини, щоб вона повністю закривала обличчя нареченої не тільки від сторонніх поглядів, але й від очей нареченого. Лише пізніше її стали шити з прозорих тканин і мережива, щоб не приховати, а підкреслити красу нареченої. Так як білий колір фати є символом цнотливості, жінці, яка виходить заміж не вперше, надягати фату не рекомендується. Сучасний вигляд фата придбала вже до середини ХVIII століття і з тих пір зазнавала лише незначні зміни.

Квіти у весільній символіці

Іноді замість фати зачіска нареченої прикрашається квітами. Головним символом любові серед квітів, зрозуміло, вважається троянда. Згідно давньогрецької міфології, троянда з`явилася в світ разом з богинею любові Афродітою. Вона народилася з легкої білосніжної піни, якій було обліплено тіло богині, коли вона вийшла на берег з морських вод. Олімпійські боги були зачаровані прекрасним квіткою і окропили його нектаром, що подарували троянді її чудовий аромат.

Давньогрецькі нареченої прикрашали зачіски стеблинками трави, що символізували вірність майбутньому чоловікові. Якщо ж наречена вибирала вінок із плюща, це означало божевільну любов до нареченого. І, звичайно ж, найбільш традиційним весільним квіткою є флердоранж. Правда, мало хто знає, що прийшла ця традиція з Іспанії, де бутони квітів апельсина здавна вважаються уособленням чистоти і невинності.

Сьогодні квіти у весільному віночку і легка прозора фата вже не несуть такого глибокого символічного значення, як у минулі століття. Швидше, вони є ефектним доповненням до весільної сукні, підкреслюючи красу і витонченість нареченої.