ЗВІДКИ пішла традиція обмінюватися кільцями :: Культура і суспільство

Обручки є одним з головних символів шлюбних уз. Але про те, де і коли виникла традиція обмінюватися кільцями, наречені зазвичай не замислюються. Між тим, цей звичай має давню і вельми цікаву історію.

Обручки в давнину

Вперше обряд заручин виник в Стародавньому Римі. Правда, наречений там дарував не золото, а просте металеве кільце, і не самій нареченій, а її батькам. При цьому кільце вважалося символом взятих на себе зобов`язань і здатності утримувати наречену. Що стосується традиції надягати обручку на палець нареченої під час заручин, то вона несла не романтичний, а комерційний характер і була пов`язана зі звичаєм викупу нареченої.

У євреїв спочатку було прийнято вручати нареченій монетку в знак того, що майбутній чоловік бере на себе її фінансову підтримку. Потім замість монетки нареченій стало даріться кільце.

Золоті обручки вперше з`явилися в єгиптян. Вони надягали їх на безіменний палець лівої руки, оскільки вважали, що від нього прямо до серця проходить «артерія любові».

Стародавні римляни дарували своїм майбутнім дружинам кільця, які за формою нагадують ключ, на знак того, що жінка готова ділити з чоловіком усі обов`язки й стати рівноправним партнером в управлінні будинком.

Обручка як частина весільного обряду

Спочатку церемонія заручин була набагато важливіше самого весілля. Лише в IХ столітті, завдяки Папі Римському Миколі, обмін кільцями перетворився на частину весільного обряду. У той же час кільце стало вважатися символом любові і вірності.

Цікаво, що обидва кільця повинні були бути золотими далеко не завжди. У ХV столітті на палець нареченому одягали залізну обручку, що символізувало його силу, а нареченій - на знак ніжності та цнотливості - золоту. Пізніше з`явився звичай, згідно з яким нареченому надягалось золоте кільце, а нареченій - срібне.

За сформованою традицією, покупка кілець вважається обов`язком нареченого. З точки зору християнської церкви, обручки повинні бути простими, без будь-яких прикрас. Але в даний час цей принцип вже не так строгий, як раніше, і при бажанні майбутнє подружжя можуть обрати для себе кільця, прикрашені дорогоцінними каменями.

Вважається, що після весілля обручки слід носити, не знімаючи, так як вони безпосередньо впливають на долю подружньої пари. Втрата чи поломка кільця сприймається як погана прикмета, яка передвіщає швидкий розпад шлюбу.

Обмін обручками - древній і красивий звичай, що зберігся до наших днів. Але головне в житті подружжя - не саме кільце, а справжні почуття: любов, вірність і взаєморозуміння.