ЯКА історія бібліотеки в Росії

Людство пройшло шлях від стародавніх рукописів до електронних книг. Бібліотеки - сховища мудрості і джерело інформації, що передається з покоління в покоління.

Інструкція

Перше на Русі велике книгосховище створив Ярослав Мудрий в Києві в 1037 році. Також рукописні книги релігійного змісту зберігалися в бібліотеках монастирів. Користувалися ними релігійні служителі.

Термін «бібліотека» вперше з`явився в 1499 році в «Геннадіевской біблії», яку перевели в Новгороді. Також це слово зустрічалося в Соловецької літописі 1602.

У XYII столітті в Росії утворилося потужне централізовану державу. Процеси централізації управлінського апарату торкнулися і бібліотечну справу.

У 1648 році в Типографською державній бібліотеці було 148 рукописів і книг. Всього за 30 років їх кількість довели до 637, причому бібліотечний фонд крім російськомовних включав і іноземні видання.

Наприкінці XYII століття ця бібліотека стала найбільшим в Росії книгосховищем. Користувалися літературою державні службовці та вчителі.

У 1696 році Петро I видав указ про створення великої бібліотеки при посольському наказі. У ній розміщувалося 333 книги переважно на іноземних мовах. Видавали книги послам і дяків в різні міста.

У цей же період створювалися спеціальні бібліотеки, що містять книги з військової справи, астрономії, географії та інших наук. Користуватися ними могли ливарники, майстри та ін. Так відбувався процес переходу від зборів книг релігійного напрямку до світських видань.

У 1714 році Петро I заснував в Санкт-Петербурзі першу в Росії державну наукову бібліотеку. Вона поповнювалася з чотирьох джерел:
а) приватних коллекцій-
б) з бібліотек різних Пріказов-

в) за рахунок купівлі та обміну з закордонними науковими учрежденіямі-

г) з друкарні один примірник кожного видання направляли в бібліотеку.

Науковими книгами користувалися науковці, представники знаті, державні службовці. Великий внесок у розвиток бібліотек внесла і Катерина II. Вона ж відкрила доступ до книг для сторонніх осіб.

У XYIII-XIX століттях були створені умови для розвитку університетських бібліотек. Цьому сприяли урядові асигнування і розвиток типографської галузі. Обов`язковий примірник кожної нової книги обов`язково відправляли в бібліотеки.

На початку XIX століття в бібліотеці Московського університету знаходилося більше 20 тис. Книг. Математик Лобачевський в Казані домігся перетворення університетської бібліотеки в публічну, відкриту для широкого кола осіб.

До початку XX століття склалася єдина бібліотечна система, стали з`являтися правила і статути, обов`язкові для всіх установ. У 1917 році Імператорська публічна бібліотека розрослася до 2 млн найменувань.

Радянська влада розглядала бібліотеки як важливий соціальний інститут, що вимагає особливої керівництва. В результаті всі бібліотеки і великі приватні зібрання були націоналізовані.

Ставилося завдання збирати і зберігати всю друковану продукцію. Розвивалися довідково-бібліографічні відділи.

Зараз найбільша у світі Російська державна бібліотека містить приблизно 42 млн видань. З 1995 року в Росії відзначається день бібліотек.