ЩО таке опозиція

Політичний курс і окремі рішення керівництва країни не завжди знаходять підтримку в суспільстві. У будь-якій державі є явні чи приховані елементи, які протистоять офіційної влади і використовують будь-які засоби, щоб зміцнити свій вплив у державі. Такі суспільні сили називають політичною опозицією.

Чи потрібна в суспільстві політична опозиція

У сучасному політичному житті виявлення причин виникнення політичної опозиції та вивчення форм її діяльності мають велике практичне значення. Цим займаються не лише державні структури, пильно стежать за зміною в розстановці сил на політичній арені, але й вчені-політологи.

Будь-яке суспільство, засноване на демократії і має більш-менш розвинені традиції у внутрішній політиці, розглядає наявність опозиції як цілком природне явище, закономірно виникає і розвивається. Існування сил, що протистоять офіційної влади, гарантує, що суспільство вільне від однодумності, яке нерідко стає причиною встановлення диктатури окремих осіб або груп.

Політична опозиція сприяє налагодженню зворотного зв`язку між громадськими рухами, окремими громадянами і діючою владою. Якщо закони країни гарантують громадянам свободу вираження своїх поглядів, ніхто не вправі забороняти тим, хто не згоден з офіційною політикою держави, висловлювати свою думку і відстоювати власну позицію, вимагаючи змін у політиці.

Політична опозиція: причини, характер і значення

В якості однієї з причин, що викликають появу опозиції, політологи називають спочатку властиві суспільству протиріччя. Соціальна структура далеко не однорідна. Вона включає в себе найрізноманітніші верстви і групи, що мають власні взаємовиключні один одного інтереси. Зростання опозиційних настроїв наголошується, коли в суспільстві наростає соціальне розшарування, погіршується економічне становище мас. У підсумку з`являється протестний рух, гаслом якого стає відновлення соціальної справедливості.

Опозиція може бути цілком помірною, радикальної або ж зовсім непримиренної. Такий поділ передбачає різний ступінь лояльності представників протестного руху до чинної влади. Деякі опозиційні партії мирно і успішно уживаються зі своїми опонентами в рамках органів законодавчої влади, беручи участь у виробленні законів. Крайні за своїми поглядами течії використовують при відстоюванні своїх поглядів мітинги, вуличні ходи та інші акції, постійно утримуючи владу в напрузі.

Опозиційні рухи, що протистоять владі, грають роль своєрідної противаги, за допомогою якого досягається необхідний баланс у суспільстві. Це, поза всяким сумнівом, сприяє вільному розвитку всіх суспільних і політичних інститутів. Виняток становлять екстремальні опозиційні прояви, що ставлять під загрозу громадську безпеку, життя і здоров`я громадян.