Як називали греків

Мужі-воїни

Жителі Греції, світовий колиски культури і мистецтва, не завжди іменувалися греками, а мали зовсім інші назви, пов`язані, як правило, з місцем їх поселення і проживання. З глибини століть дійшли відомості про так звані ахейців, що в буквальному перекладі з прекрасного мови Гомера значить «мужі-війни», данайців і аргівяни - жителях придунайською низовини і міста Аргоса відповідно, існували також і інші грецькі племена, такі як іонійці, еолійци і дорійці.

Пізніше самі жителі найбільшою за масштабами тих часів країни, що належить до півдня Балканського півострова, назвали свою батьківщину Елладою, а себе, відповідно, еллінами по імені свого міфологічного прародителя Елліна, сина Прометея.

Під Елладою греки мали на увазі всю територію, населену еллінами: це і Південна Італія і острови, розташовані в Егейському морі. Вперше слово «Еллада» згадується вже в 8 столітті до нашої ери, спочатку їм було прийнято відзначати лише жителів області Фессалії.

Словом «грек» іменувалася лише окрема гілка, народність, прабатьком якої вважався міфічний син Пандори, ім`я якому було Грек.

Відомо, що римляни греками звали все населення Еллади, пізніше саме цю назву було перенесено в романські та інші мови. У період насадження християнської культури ромеями або ромеоеллінамі (назва, яким було прийнято позначати тільки римлян), стали називати і греків, які перейшли під християнське прапор, язичників ж як і раніше звали еллінами. Цікаво, що навіть сьогодні у віддалених грецьких поселеннях старі з гордістю називають себе ромеями.

Вплив християнства

Разом з приходом християнських вірувань жителі країни стали брати римські імена і часто називали себе просто християнами.

У Німеччині, наприклад, слово «грек» звучало як «Гріх», саме так у німців було прийнято називати жителів Еллади.

Цікаво, що назва «елліни» було втрачено разом із зникненням грецької мови і почало відроджуватися лише починаючи з 18 століття. Тоді цим вельми благородною словом стало прийнято називати представників інтелігенції, яка стала всіма силами прагнути до самовизначення і відродження грецького самосвідомості, для чого навіть було створено спеціальне визвольний рух. У 1821 році Національні збори Греції проголосило відродження Елліністичного держави, тим самим позначивши нову епоху в існуванні Греції.