ЯКІ війська носять сині берети

Роман письменника Олександра Дюма «Три мушкетери» починається зі сцени приїзду в Париж юного гасконца по імені Д`Артаньян, який вирішив стати солдатом короля. На голові провінціала, який жив у середині ХVII століття, красувався, викликаючи сміх оточуючих, величезний чорний берет. У ХХ столітті подібні берети стали частиною форми для військовослужбовців, жартувати над якою вже не рекомендується. Особливо це стосується синіх або блакитних беретів.

Блакитний берет є одним із символів Повітряно-десантних військ і спецназу

Відзнака

Різнобарвні військові берети з часом стали не просто заміною кашкетів і пілотки, але ще й показником якоїсь елітарності їх володарів. Адже носили їх морські і повітряні піхотинці, а також різноманітні спецназівці, вважалися елітою і навіть найбільш шанованої в армії кастою.

До недавніх пір нічим не відрізнялася і Росія, де право на престижний бере мали лише обрані і спеціально навчені військовослужбовці. Зараз ситуація багато в чому змінилася. Бере став звичним головним убором не тільки для десантників і морпіхів, а й для представників інших родів військ, навіть для поліцейських (ЗМОП) і рятувальників. А до блакитного і чорного кольорів додалися малиновий, краповий, зелений, сірий, волошковий, оранжевий ...

Ні, блакитний!

Найбільш престижним у Збройних силах СРСР і Росії вважається блакитний, а не синій, як його іноді неправильно називають берет десантника. Тобто солдата і офіцера ВДВ (Повітряно-десантних військ). Ввів його в ужиток в 1968 році тодішній командувач «крилатою піхотою» генерал Василь Маргелов. А після опублікування в липні 1969 наказу міністра оборони Андрія Гречка, такий бере став для десантників офіційним.

Цікаво, що військові історики стверджують: спочатку кольором ВДВ був малиновий. Як, власне, і у десантників багатьох інших країн світу. Але після трагічного участі радянських військ у придушенні повстання в Чехословаччині, Маргелов запропонував для парашутних з`єднань колір неба - блакитний.
До слова, такий же колір у тільників і беретів спецназівців ГРУ (Головного розвідувального управління), чиї службові функції часто схожі з тими, що покладені на десантників.

Вибрали колір неба

Радянські та російські десантники не єдині в армійському світі, що носили і носять блакитні берети. Відомо, що майже аналогічні головні убори були частиною форми окремих груп спецназу американських ВДВ і ВПС (Військово-повітряних сил) і колоніальних підрозділів португальської армії в Анголі та Мозамбіку. Крім того, блакитні берети, як символізують колір світу, входять в уніформу військовослужбовців миротворчих військ ООН.

А саме сині і темно-сині берети, але уже зовсім не елітарні, носять охоронні підрозділи ВПС США, військові поліцейські в Ізраїлі і військовослужбовці ПАР. Крім того, сині берети включені і в нове формене обмундирування російських ВПС.