Хто такий «антипр-Бесогон» в російській фольклорі?

У Антипа, простого сільського мужика, була дружина злюща-презлющая. Якось раз, проклинаючи дружину, Антип голосно зачертихался. І явився до нього чи то біс, чи то бісеня, чи то чорт, чи то чортеня і каже: «Слухай, Антипко, давай мінятися, я тобі - багатства незліченні, а ти мені - свою дружину-дуру». Не вірячи щастя своєму, погодився мужик негайно на такий обмін. 

Зовсім скоро Антип зажив у спокої та достатку. І став він забувати про свою дружині злобливої. Однак якось раз, повертаючись з лісу з повною кошиком грибів, він побачив дівчинку надзвичайної краси з променистими очима. Антип обімлів від виду ангельського дитини і спробував було запитати у дівчинки, хто вона і звідки? Але дівчинка несподівано розчинилася в повітрі, упустивши наостанок: «Я твоя дочка не народилася. Занапастив ти мою матінку ... ».

І з тих пір не міг собі місця знайти мужик. Ввижалася йому скрізь донька, і голос її ангельський чув він у кожному звуці і шереху. Зажурився Антипко. Сидить цілими днями на ганку свого багатого дому та ні-ні, та й сльозу пустить. Те доньку бачить, то дружину згадає.

Минуло три роки. Зовсім Антипко себе запустив: і ноги його не слухали, і руки опустилися до всякої роботи. Якось вирішив Антип нарубати дров, та сокира зісковзнув прямо на ногу. Завив від болю мужик, та зачертихался на весь голос. А тут і чорт - легкий на помині. Пику корчить, та запитує: «Кликав, Антипко?». Не розгубився Антип. Хвать бісівське кодло за роги і в котел його. А котел да на піч! Кришкою накрив і вогонь став розводити. Пищить бісеня, волає окаянний: «Проси що хочеш, Антіпушка, тільки не дай зваритися мені!»

Виторгував Антип свою дружину назад, і повернулася його супружніца, та не одна, а з донькою. І стали вони разом жити розкошуючи, мед попіваючі. А через час народилися у щасливої пари ще три сини. І вчив він кожного з синів ляпасом батьківській: «Чертихнешься - горя не оберешся».

А в народі чутка пішла, що Антип-Бесогон славний. І коли з кимось нещастя траплялися, звали Антипко чортів ганяти. І хоча минуло багато років з тих пір, якщо кому чорт мерещется, то Антипа вголос згадують. Оскільки боїться вся нечисть навіть імені його!