Чому раніше прийнято було носити бороду

Значення бороди в допетрівською Русі

Якщо сучасні люди сприймають рослинність на обличчі або її відсутність як факт ні до чого не зобов`язує, в допетрівською Русі борода була свого роду візитною карткою і ознакою не тільки статусності, а й чоловічої сили. Один з російських патріархів, Адріан, наприкінці XVII століття глибокодумно писав: «Людину створив Бог за своєю подобою, з бородою, і лише пси безбороді». Вважалося, що раз Ісус Христос був бородатим, то і віруюча православна людина повинен носити бороду. Тих, хто користувався бритвою - «шкребти», навіть могли відлучити від церкви.

Густа густа борода була ознакою брутальності і мужності, сильної породи. Володарі рідкісної рослинності висміювалися як виродженці, підозрювали, що в їхньому роду були іновірці-татари, у яких, як відомо, бороди ростуть дуже погано. Чоловіки, у яких в силу фізіологічних причин борода не росла, залишалися бобирями.

Заподіяти шкоду людині шляхом пошкодження його бороди вважалося злочином проти його особистості. Кожен вирваний з бороди жмут указом Ярослава Мудрого обкладався штрафом - 12 гривень сплачувалися в княжу казну. Бояри - еліта російського суспільства тих часів, були поголовно бородаті. Звичайно ж, бороди носили і російські царі.

Іван IV Грозний застосовував до своїх противників бузувірську міру - їм вискубували бороди, після чого зганьблений боярину не залишалося нічого іншого, як скоритися в монастирі.

Цар-реформатор і боярські бороди

Побувавши за кордоном і утвердившись у думці, що відсталість і небажання змін можуть залишити Русь на задвірках Європи, Петро I почав свої реформи і пов`язав їх з забороною носити бороди. Він буквально силою змусив бояр зняти довгополі каптани і надіти європейські камзоли. Небажаючим підкорятися, бороди збривав власноруч.

Втомившись боротися з відсталими боярами і представниками нижчих станів, підприємливий імператор просто ввів штрафні санкції за носіння борід і став поповнювати такими митами свою казну.

Мито на носіння борід була введена в 1705 році і скасована повністю тільки в 1722 році, коли бороди носили тільки нижчі стани - селяни і купці.

Еліта, чиновники та міські дворяни щорічно перераховували в дохід держави по 600 рублів, купці 1-ї гільдії платили по 100, по 60 рублів виплачували купці рангом подрібніше і 30 рублів стягували з дрібних столичних чинів, ямщиков і візників.