Історія появи мікрофібри
Перші прототипи сучасної мікрофібри з`явилися в Японії ще в середині минулого століття. Саме тоді почали використовувати особливу технологію обробки поліаміду. А в 1976 році нарешті з`явилася справжня мікрофібра в сучасному її вигляді. В Європу винахід японців добиралося досить довго - лише наприкінці двадцятого століття мікроволокно з`явилося в Швеції. Виняткові властивості матеріалу дуже швидко оцінили гідно, і мікрофібра почала підкорювати спершу європейські країни, а на початку двадцять першого сторіччя подолала океан, з`явившись і в США.
Застосування мікрофібри
Предмети одягу з мікрофібри мають м`яку, приємну на дотик поверхню. Крім того, вони ще й практичні: не схильні линьки і скачуванню, не розтягуються і майже не мнуться. Одяг з мікрофібри здатна стійко витримувати багаторазові прання, не втрачаючи свого первісного кольору, його насиченості і яскравості. А її гипоаллергенность - це, можна сказати, одне з ключових властивостей мікрофібри для алергіків.
Тканина з мікрофібри не тільки легко переносить прання, але і дуже швидко сохне. Режим віджиму для одягу з цього матеріалу слід використовувати найнижчий.
Мініатюрні розміри волокон мікрофібри дозволяє їм збирати частинки пилу і бруду, що накопичилися у важкодоступних ділянках. Крім того, цей матеріал ефективно вбирає вологу в обсягах, що перевищують його власну вагу в рази.
Після очищення поверхні за допомогою мікрофібри не залишається розлучень і подряпин, тому вона добре підходить для делікатного прибирання - наприклад, для протирання моніторів або об`єктивів відеокамер, фотоапаратів.
Успішно справлятися з прибиранням мікрофібрі допомагає ще й статичну електрику, що виникає при терті волокон один про одного. З його допомогою матеріал утримує в собі зібрану бруд і розлучається з нею лише будучи промитим водою.
Ще одна область використання мікрофібри - косметологія. З цього матеріалу роблять рушники, вологі серветки і губки для зняття макіяжу та догляду за шкірою. Микрофибра з успіхом справляється з відлущуванням, не викликаючи роздратування. Важливо лише стежити за тим, щоб контакт зі шкірою був легким, без зусиль, інакше тертя об її поверхню може послужити причиною появи мікроушкоджень.