
Гегемон і гегемонія
У перекладі з грецької мови термін «гегемон» буквально означає «наставник, провідник, керівник». Так ще в давні часи було прийнято іменувати тих осіб або великі групи людей, які здійснюють гегемонію, тобто грають провідну, чільну роль у суспільстві.
В давньогрецьких полісах - містах-державах - звання гегемона удостоювалися вищі керівники і воєначальники, а також намісники правителів. Приміром, гегемоном знаменитого Коринфского союзу був свого часу проголошений полководець Олександр Македонський. Застосовувався цей термін і щодо керівників давньоримського держави.
В даний час слово «гегемон» найчастіше застосовується не до конкретної людини, а цілого суспільного класу, що виконує місію по керівництву масами. Зокрема, в марксистській літературі гегемоном сучасного світу називають пролетаріат, перед яким стоїть історичне завдання повалення диктатури буржуазії і встановлення влади трудящих мас.
Виступаючи в союзі з селянством і найбільш знедоленими верствами трудящих, пролетаріат бере на себе керівну роль в революційній боротьбі, тобто здійснює гегемонію.
Гегемонія пролетаріату
Найбільш повно поняття «гегемонія» було розроблено основоположниками марксизму-ленінізму, а також їх послідовниками. Вищою формою гегемонії в марксизмі прийнято вважати диктатуру пролетаріату. Через цей інструмент політичної влади робітничий клас здійснює свою волю, керує діями прогресивних сил і вживає заходів до усунення гегемонії буржуазних верств суспільства.
В якості самостійної політичної сили пролетаріат висунувся в середині XIX століття. В.І. Ленін вважав, що усвідомлення своєї керівної ролі в суспільстві, пробудження класової свідомості - найбільш нагальні завдання пролетаріату, який в ході історичного розвитку перетворюється з безформною гнобленої маси в революційний клас.
Марксистське вчення про гегемонію пролетаріату творчо розвинув видатний діяч італійського комуністичного руху минулого століття Антоніо Грамші. У своїх численних роботах, не всі з яких опубліковані, італійський комуніст вказував, що гегемонія зароджується і складається в громадянському суспільстві, що включає в себе громадські, культурні, професійні та інші інститути («Маніпуляція свідомістю», С.Г. Кара-Мурза, 2009 ).
Через ці структури є гегемоном клас і насаджує своє політичне й ідеологічне вплив.
Деякі сучасні соціологи і критики марксизму стверджують, що в даний час не слід перебільшувати роль і вплив пролетаріату на суспільну свідомість і політику. Роль гегемона в сучасному капіталістичному суспільстві міцно займає буржуазія, яка вміло використовує для проведення в життя своєї політики самі різні важелі впливу.