Як кішкам вдається не розбитися, впавши з великої висоти

Кішки абсолютно не побоюються висоти - вони майстрині лазити й стрибати, а в разі падіння завжди приземляються на лапи, що часто допомагає їм обійтися без ударів і травм.

Відомо безліч прикладів, коли при падінні з висоти більше п`яти поверхів наслідки для кішок були болючими, але безпечними, а от нетривалі польоти частіше закінчуються сумно. Щоб зрозуміти причину цього, проводилися спеціальні дослідження, котячі польоти знімали на плівку і уважно опрацьовували кожен рух.

З метою убезпечити себе під час падіння кішка проробляє ряд рухів тіла, щоб знизити швидкість. Для пом`якшення удару при приземленні вона намагається зігнути спину, замість амортизаторів задіявши лапи і пружну грудну клітку. Приземлення на лапи допомагає уникнути сильних пошкоджень. Але якщо кішка стрибнула з невеликої висоти, на ці маніпуляції часу може не вистачити.

Дослідження котячих падінь дозволяють зробити такі висновки: найсильніші травми кішки здебільшого отримують, коли падають з невеликої висоти. Значення для благополучности результату мають і повітряні потоки, і посадочний майданчик, і те, чи вдалося кішці пом`якшити удар, приземлившись на лапи.

До речі, якщо впала з висоти кішка не отримала серйозних ушкоджень, це абсолютно не означає, що більше падати вона не збирається. Тому не слід розслаблятися і залишати вікна відкритими в надії, що кішка в них не полізе. Що стосується так званої боязні висоти, у кішок вона просто відсутня.