Причини і симптоми набряку головного мозку
Набряк головного мозку у новонародженого може бути викликаний родовою травмою, гіпернатріємією, отруєнням водою, пухлинами головного мозку, інфекційними захворюваннями (менінгіт, енцефаліт). Факторами можуть виступати хвороби матері, токсикози, гіпоксія. Набряк мозку є вторинним симптомом ураження. Він може бути місцевим (перифокальним, локальним) або генералізованим (дифузним). Набряк головного мозку у новонародженого проявляється наступними симптомами: невпинний пронизливий плач, збуджений стан, блювота, висока температура, набухання тім`ячка, конвульсії.
Лікування набряку головного мозку у новонародженого
Терапія набряку головного мозку у новонародженого грунтується на усуненні причини, дегідратації внутрішньочерепних структур і зниженні внутрішньочерепного тиску до норми. Якщо його причиною є інфекційні захворювання (менінгіт, енцефаліт), застосовуються антибіотики широкого спектру. Також призначаються кортикостероїди. При стійкому підвищенні тиску застосовується люмбальний дренаж. При помірному підвищенні тиску проводять евакуацію ліквору, внутрішньовенно вводять глюкозу. При підвищенні тиску ліквору в дегідратаційний комплекс включають осмотичні діуретики: «Мацнітол», «Лазикс», сечовина. В особливо важких випадках їх застосовують до двох-трьох разів на день. Менш дієвими вважаються ртутні діуретики, гіпертонічні розчини на основі глюкози. Щоденно проводиться контроль за ЕКГ, диурезом, іонограми, водним балансом.
Можливі ускладнення набряку головного мозку
Набряк головного мозку новонародженого є дуже серйозним ускладненням, яке тягне за собою не менш серйозні наслідки (в деяких випадках - кома, летальний результат). Прогноз розвитку дитини, який переніс набряк мозку, може бути наступним: повне лікування, поява незначних погіршень роботи центральної нервової системи, розвиток дуже важких хвороб, при яких необхідна постійна терапія і спостереження у невропатологів.
Найчастіше наслідками перинатального пошкодження ЦНС є: повне лікування, затримка психічного, моторного або мовленнєвого розвитку дитини, різноманітні невротичні реакції, синдром погіршення уважності, що супроводжується гіперактивністю, синдром вегетативно-вісцеральної дисфункції, гідроцефалія, дитячий церебральний параліч, епілепсія. Після лікування в неврологічному відділенні дитина повинна спостерігатися у невропатолога, педіатра, а в деяких ситуаціях і у психіатра.