Симптоми зараження глистами
Зараження глистами можна запідозрити на підставі наступних симптомів: безпричинне схуднення або збільшення у вазі, порушення стільця (діарея, запор), дисбактеріоз, нудота, запаморочення, головні болі. Глистяні інвазії може викликати нервово-психічні розлади. Пр зараженні гельмінтами в кров постійно надходять токсини, вони викликають загальну слабкість, дратівливість, емоційну лабільність, невмотивовані спалахи гніву, швидку стомлюваність, втрату концентрації уваги, порушення сну. Багато гельмінти харчуються кров`ю господаря, вони порушують процеси всмоктування поживних речовин, пошкоджують слизову оболонку кишечника. Це призводить до втрати крові і може викликати анемію. У дітей подібний стан може призвести до затримки росту і розвитку.
Гельмінтози часто провокують загострення існуючих хронічних хвороб, викликає токсичний-алергічні реакції. Зараження аскаридами (аскаридоз) можна діагностувати на підставі наступних симптомів: лихоманка, збільшення лімфатичних вузлів, свербіж шкіри, набряки, болі в м`язах і суглобах, сильний кашель. Часто хворі скаржаться на відрижку, відсутність (або підвищення) апетиту, слинотеча.
У разі зараження гостриками (ентеробіоз) в області ануса з`являється інтенсивний свербіж, що посилюється в нічний час. Зараження власоглавами (трихоцефалез) може викликати геморагічний коліт. Інвазія круглими хробаками (анкілостомідоз) призводить до розвитку залізодефіцитної анемії, при інвазії токсокарами (токсокароз) з`являються болі в животі, кашель, неврологічні порушення.
Діагностика зараження глистами
При підозрі на зараження глистами потрібно звернутися до лікаря. Необхідно буде здати аналіз калу на яйця глистів і провести дослідження крові. Діагноз очевидний при виявленні дорослих особин в стільці. Аналіз калу на яйця глистів не завжди результативний, часто його доводиться здавати кілька разів. Виявлення нозологічної форми хвороби в гострій стадії за допомогою такого дослідження стає можливим через 5-7 тижнів після зараження. Через 2-4 тижні захворювання підтверджується серологічними дослідженнями крові, які є основним способом встановлення діагнозу при деяких инвазиях (наприклад, токсокарозе).
Гостра стадія глистной інвазії виявляється за результатами досліджень крові, в ній виявляється підвищений вміст еозинофілів і високий рівень лейкоцитів. Для діагностики трихінельозу застосовують біопсію скелетних м`язів з метою виявлення личинок. При інвазії анізакідами за допомогою фіброгастроскопії можна виявити рухливі личинки, впроваджуються в слизову шлунка.