Механізм дії антигістамінних препаратів
Алергічну реакцію, що має різні прояви, викликає алерген, під впливом якого в організмі починають вироблятися біологічно активні речовини, надлишок яких і призводить до алергічного запалення. Цих речовин безліч, але найактивнішим є гістамін, який в звичайному стані міститься в огрядних клітках і є біологічно нейтральним. Ставши активним під дією алергену, гістамін стає причиною появи таких викликають роздратування і заподіюють незручність симптомів, як висипання на шкірі та свербіж, набряки і нежить, кон`юнктивіт і почервоніння склер, спазм бронхів, зниження артеріального тиску та ін. Антигістамінні препарати запобігають, знижують або усувають прояви алергії, зменшуючи викид гістаміну в кров або нейтралізуючи його.
Які бувають антигістамінні засобів
Ці препарати умовно діляться на дві групи. До першої належать традиційно використовуються для купірування алергічних симптомів димедрол, дипразин, супрастин, тавегіл, діазолін і фенкарол, їх ще називають препаратами старого покоління. Всі вони, як правило, мають одне спільне побічна дія - викликають сонливість. До препаратів нового покоління відносяться, наприклад, астемізол (гісманал) і кларитин (лоратадин). Головна відмінність цих двох груп антигістамінних засобів в тому, що препарати нового покоління не володіють седативним ефектом і приймати їх слід один раз на добу. Правда, і вартість цих препаратів набагато вище, ніж «класичних».
Інші фармакологічні властивості антигістамінних препаратів
Крім придушення і нейтралізації гістаміну ці препарати володіють і іншими фармакологічними властивостями, що слід враховувати, якщо ви купуєте їх без рецепта лікаря. Так, більшість з них має здатність посилювати дію інших ліків, тому часто в якості посилення знеболюючого ефекту використовується, наприклад, така комбінація, як анальгін і димедрол. Ці препарати також підсилюють ефективність ліків, що надають дію на центральну нервову систему, тому їх спільний прийом може викликати передозування і мати непередбачувані наслідки.
При гострих респіраторних захворюваннях не рекомендується приймати від алергії такі препарати, як димедрол, дипразин, супрастин або тавегіл. Вони сушать слизові оболонки і роблять більш щільною і в`язкою мокроту, що утворюється в легенях, не даючи її відкашлювати, що може збільшити ризик розвитку запалення легенів. Існують і інші побічні ефекти антигістамінних препаратів, про які відомо тільки фахівцям, тому перш, ніж приймати той чи інший засіб, проконсультуйтеся з лікарем.