Дія препарату
Медичний ефект від використання «Люголя» досягається молекулярному йоду, який є його основою. Йод надає местнораздражающее і антисептичну дію, але вважати «Люголь» антибіотиком місцевого спектру дії (як, наприклад, все той же «Гексорал») не можна. Дія «Люголя» засноване на вмінні зв`язувати і нейтралізовувати білок, якими є хвороботворні бактерії, що викликали ураження ротової порожнини або гортані.
Препаратом для лікування ангін «Люголь» став абсолютно випадково, адже придуманий він був для лікування туберкульозу, однак ефект виявився дещо відмінним від очікуваного.
Знищує розчин і стафілококові інфекції, які відомі своєю стійкістю, курс лікування може тривати до одного місяця без перерви. У радянські часи розпилювачі-дозатори не виробляли, а тому розчин випускався в скляних пляшках по 25 і 50 мілілітрів. Користуватися було катастрофічно не зручно, адже рідина невязкая і дуже сильно фарбується, залишаючи стійкі до виведення плями.
«Люголь» у склі можна зустріти і сьогодні, такі розчини застосовують для зовнішньої обробки слизових (Мокан ватні тампони в розчин і змочують уражене місце) або для приготування розчину для прийому всередину. Вважається, що 2 краплі «Люголя», розчинені у склянці води, допомагають очищенню організму. Призначають препарат в такому вигляді вагітним жінкам у третьому триместрі.
Протипоказання
Завдяки йоду препарат добре знімає больовий синдром, прибирає гнійні відкладення і підсушує слизову. До слова, через цю особливість препарат призначають тільки у випадку з «мокрими» поразками, якщо слизові пересушені, «Люголь» використовувати не можна.
Протипоказанням до застосування «Люголя» є і надлишок йоду в організмі, а також порушення в роботі щитовидної залози. Йод вельми аллергичен, тому що має високу реактивність організму також з обережністю варто поставитися до рідини.