Склад повітря в метро
Під землею знаходиться пил, який містить домішка металів. Дана пил настільки мала, що безперешкодно потрапляє в альвеоли легенів. А це саме те місце, де кров насичується киснем і звільняється від вуглекислого газу. Дрібні частинки можуть проникати і в саму кров, потім поширюватися по всьому організму, вражаючи внутрішні органи. У метро дуже погана вентиляція, що погіршує становище. Звичайно, на кожній станції вимірюють рівень токсичності пилу і в разі відхилення від норми вживають заходів.
Стукіт коліс, гуркіт поїзда - все це погано позначається на слуху. Навіть часті поїздки в метро можуть призвести до глухоти, що вже тоді говорити про працівників метро. Пасажиропотік в метрополітені дуже великий. Кожен раз бачити мелькання людей перед собою, різні запахи, крики, розмови - все це відбивається і на психоемоційному стані працівників метро.
По всьому шляху прямування поїзда прокладені кабелі живлення. Виходячи з цього, можна поговорити про електромагнітне випромінювання, яке впливає на мозок людини. Не поодинокий випадок, коли у машиніста поїзда траплявся нервовий зрив через некоректної поведінки пасажирів: зстрибували на лінію перед поїздом, що йде.
Чому важко працювати машиністом метро
Жінок не беруть на роботу в якості машиніста поїзда, тому що ця професія вважається дуже складною і навіть небезпечною. Яскраве світло в тунелях метро, підвищений рівень шуму, заколисування, монотонність роботи, штучне освітлення - все це може привести до серйозних захворювань і перевтоми. А це неприпустимо, адже машиніст у відповіді за сотні життів. Враховуючи важкі умови праці, машиністам нараховують різні пільги, надають відпустку два рази на рік і, звичайно ж, добре платять за таку роботу. Співробітник метро повинен бути стресостійким, відповідальним і вміти приймати рішення в нестандартних ситуаціях.