КЛІНІЧНІ прояви та діагностика захворювань нирок

Хвороби нирок мають специфічні симптоми і ряд загальних клінічних проявів. Для лікування захворювань органу може застосовуватися як медикаментозна терапія, так і хірургічне втручання. Призначити правильне лікування може тільки лікар, який зміг вивчити клінічну картину хворого і поставити вірний діагноз.

Клінічні прояви

Характерними ознаками наявності захворювань нирок виступають такі фактори, як біль у попереку, наявність крові в сечі, помутніння сечі. На загальному тлі з`являється підвищення температури, зростає тиск. Вранці спостерігаються набряки обличчя, ніг. Також характерною клінічною ознакою є наявність у хворого асциту, тобто великого скупчення рідини в черевній порожнині. На тлі даних симптомів у хворого спостерігається слабкість, втрата апетиту, сухість у роті і часта спрага. При появі подібних проблем необхідно звернутися до уролога для діагностики захворювання і призначення потрібного лікування.

Пієлонефрит спостерігається в більшості випадків і є інфекційним запальним захворюванням нирок, мають хвилеподібний характер і загострюється через ослаблення імунної системи, переохолодження або перевтоми. При сечокам`яної хвороби у хворого з`являються камені в нирках, утворенню яких сприяє жаркий клімат, погане харчування і вживання води з великою кількістю солей. Серед інших захворювань часто зустрічаються гідронефроз, нефроптоз, ниркова недостатність.

Діагностика

Перед проведенням діагностичних процедур хворого опитують і збирають відомості про скарги, які його турбують. Після цього можуть бути призначені аналіз сечі та УЗД нирок. Також беруться аналізи крові на біохімію. Лікар також може виміряти тиск.
Діагноз ставиться при виявленні великої кількості лейкоцитів у сечі, наявності специфічних бактерій, збільшенні кількості еритроцитів. На основі аналізів крові також виділяється підвищена кількість лейкоцитів. Проводиться посів сечі, щоб визначити вид бактерій, що викликають патологічні процеси, і їх чутливість до антибіотиків.

На основі УЗД визначається наявність запальних процесів, ущільнень і неоднорідностей на тканині нирки. Якщо визначити ступінь ураження органу не вдається, застосовуються такі процедури, як урографія і сцинтиграфія. Для діагностики небезпечних запальних процесів проводиться біопсія тканини органу, на основі якої встановлюється наявність запальних процесів і некрозів.

Лікування хворих із захворюваннями нирок проводиться звичайно в стаціонарі через велику кількість ускладнень, які можуть виникнути в процесі захворювання. Головним чином призначаються медичні препарати антибактеріальної дії. Також проводиться терапія з метою зміцнення імунітету.