Про захворювання
Лімфофоллікулярная гіперплазія може вражати органи ендокринної системи, кишечника, але найчастіше зустрічається гіперплазія шлунку і кишечника. Ймовірно, це пов`язано з великою кількістю чинників ризику для всіх відділів шлунково-кишкового тракту:
- Тривалі запальні процеси в шлунку, наприклад, хронічний гастріт-
- Вживання в їжу канцерогенів, тобто продуктів, що містять небезпечні добавки з літерним кодом Е-
- Ураження слизової оболонки бактеріями Helicobacter pylori-
- Тривалі стреси.
При ураженні ендокринної системи пусковим механізмом частіше буває вже наявне ендокринне або системне захворювання. Так, буває лімфофоллікулярная гіперплазія вилочкової залози, що розвинулася на тлі вже наявного поразки гіпофіза.
Симптоми
В залежності від локалізації патологічного процесу симптоми можуть бути дуже різноманітними. Із загальних симптомів можна відзначити підвищення температури, слабкість, зміна картини крові: підвищення рівня лімфоцитів і зниження альбумінів. Найчастіше лімфофоллікулярная гіперплазія протікає доброякісно, а тому - безсимптомно.
При тяжкому перебігу гіперплазії в шлунково-кишковому тракті пацієнта починає турбувати біль у животі та диспептичні явища.
Діагностика
Оскільки для захворювання характерно розростання слизового шару, його локалізацію в шлунку і кишечнику можна виявити за допомогою ендоскопічних методів (ФГДС, колоноскопія, ректороманоскопія), а також при проведенні рентгенологічекого дослідження з контрастуванням. При рентген-діагностики за допомогою розподілу контрасту можна визначити ступінь розростання новоутворених тканин. А при ендоскопічних методах є можливість отримати змінену тканину на гістологічне дослідження.
Для поразки ендокринної системи характерні зміни картини крові високим лимфоцитозом. Значне підвищення лімфоцитів завжди повинно насторожувати лікаря.
При підтвердженому діагнозі «Лімфофоллікулярная гіперплазія» необхідно регулярно обстежуватися, тому що аномально розрослися тканини мають тенденцію до озлокачествлению. І якщо це станеться, то раннє виявлення процесу сприяє гарному прогнозом.
Лікування
При доброякісному перебігу захворювання лікування не потрібно.
Якщо гіперплазія слизової шлунка протікає з вираженими симптомами, то призначають терапію, спрямовану на зниження кислотності шлунка і ерадикацію Helicobacter pylori.
При злоякісному перебігу захворювання лікування тільки оперативне. При ураженні шлунково-кишкового тракту в ході операції виробляється або резекція шлунка, або видалення частини кишечнику. І після відновного періоду пацієнт повертається до нормального життя. Головне, продовжувати спостереження у лікаря, щоб не допустити рецидиву захворювання.
При ураженні ендокринної системи та кровотворних органів з озлокачествлению процесу лікування буде тривалим і комбінованим, що поєднує хірургічні методи і хіміотерапевтичні процедури.
Грамотне ставлення до свого здоров`я, проходження медичних оглядів та обстеження один раз на рік допоможе не упустити початок будь-якого захворювання, щоб своєчасно розпочати ефективне лікування.