ІСТОРІЯ мистецтва в'язати гачком

Мистецтво в`язання гачком виникло не менше п`ятисот років тому, але до цього дня не втратило популярності. За допомогою в`язального гачка вправні майстрині швидко і порівняно легко створюють прекрасні мереживні комірці та манжети, шалі, серветки, скатертини, іграшки, а іноді й оригінальні предмети одягу - жилети, жакети, сукні та літні пальто.

Як виникло мистецтво в`язання гачком

Відома мандрівниця і в`язальниця Енні Поттер стверджує, що мистецтво в`язання гачком виникло в ХVI столітті. Датчанка Ліза полюддя висунула відразу три теорії появи цього мистецтва. Відповідно до першої з них, в`язання гачком виникло в Аравії, потім поширилося на схід до Тибету і на Захід до Іспанії, а звідти - в інші європейські країни. За другою версією, вперше взяли в руки гачок представники первісних племен Південної Америки, які виготовляли з його допомогою прикраси. Третя версія свідчить, що в`язання гачком придумали творці багатьох різновидів декоративно-прикладного мистецтва китайці. У них вперше з`явилися зв`язані гачком об`ємні ляльки.

Перші згадки про мистецтво в`язання гачком в Західній Європі

Перша письмова згадка в`язання гачком, названого «пастуших в`язанням», виявлено в «Мемуарах шотландської леді Елізабет Грант», написаних у ХIХ столітті. Узори для в`язання гачком вперше були опубліковані в 1824 році в голландському журналі «Пенелопа».

Існує версія, що в`язання гачком з`явилося в ХIХ столітті як один з різновидів вишивки тамбуром. Перші гачки для в`язання могли представляти собою як примітивні гнуті голки з корковими ручками, так і дорогі вироби, виконані зі срібла, сталі або слонової кістки. Зрозуміло, дорогоцінні гачки для багатих дам створювалися не стільки для роботи, скільки для того, щоб привернути увагу до їх чарівним білим ручкам.

Під час голоду 1845-1849 років в Ірландії однією з форм допомоги голодуючим стало забезпечення їх замовленнями на мережива, зв`язані гачком. Традиція приписує винахід мистецтва в`язання гачком ірландського мережива Мадемуазель Риего справи Бланшард, яка в 1846 році опублікувала першу книгу, присвячену виготовленню виробів у цій техніці.

В`язання гачком в Росії

У Росії мистецтво в`язання гачком з`явилося наприкінці ХIХ століття. Рукодільниці спеціалізувалися, в основному, у виготовленні мережив, візерунки для яких вони запозичили з ткацтва і вишивки хрестиком.

У наші дні відточену століттями майстерність в`язання гачком не втратило своєї актуальності. Незважаючи на існуюче один час думка, що машинне в`язання поступово витіснить ручне, вироби ручної роботи набувають все більшої і більшої популярності. При цьому в`язання гачком здається більш цікавим і привабливим, ніж в`язання на спицях. Більш легке для освоєння, воно дозволяє створити воістину неповторні вироби найтоншої роботи.