Як з'явився інтернет

NORAD

У 1949 році в Радянському Союзі пройшли випробування атомної, а через 3 роки - водневої бомби. У 1957 році з космодрому, що належить СРСР, був запущений перший штучний супутник Землі. У найбільшої країни на планеті з`явилося засіб, здатний транспортувати ядерний заряд куди завгодно. Уряд США було стурбоване ситуацією, що складається і доручило ученим та інженерам створити систему раннього оповіщення про будь-яку загрозу. Найкоротша траєкторія ракет, які міг би направити Радянський Союз у бік США, пролягала через Північний полюс, а тому комплекс з системою оповіщення, що отримав назву NORAD, побудували в північній частині Канади. На жаль, незважаючи на розвинену мережу станцій, така система могла оповістити силові структури про наближення ракети тільки за 10-15 хвилин до їх досягнення поверхні землі.

У 1964 році недалеко від міста Колорадо-Спрінгс почав працювати підземний центр управління системою NORAD. За допомогою потужних на той час комп`ютерів інформація, що надходить від станцій, стала оброблятися набагато швидше. Протягом двох років до системи підключили служби авіасполучення, а незабаром і різні метеорологічні служби. Таким чином, в середині 60-х років у Сполучених Штатах діяла глобальна комп`ютерна мережа, користувалися якої не тільки військові, але і цивільні організації та відомства. Але зупинятися на досягнутому не можна було. У СРСР стали робити заряди такої потужності, які здатні зрівняти з землею Шайенскую гору, в надрах якої і базувалося «серце» NORAD. Всього один точний удар - і система вийде з ладу. У США почався пошук інших методів створення мережі, здатної функціонувати і після поразки декількох довільних ділянок.

APRANET

В кінці 60-х років фахівці декількох університетів США розробили і налагодили стабільну роботу єдиної комп`ютерної мережі, що отримала назву APRANET (Advanced Reseach Projects Agency Network). У 1968 році в Стенфордському університеті продемонстрували систему гіпертексту. Роком пізніше визнаний вдалим експеримент передачі слів між комп`ютерами. Дві електронно-обчислювальні машини встановили на відстані 5 метрів. Від одного такого комп`ютера іншому передавалося слово login. Втім, зв`язок перервався після передачі лише двох букв. У 1969 році в мережу входили комп`ютери 4 навчальних закладів: Каліфорнійського університету (Лос-Анжелес), університету штату Каліфорнія (Санта-Барбара), Стенфордського університету та університету Юти. Гроші на розвиток системи перераховувало Міністерство оборони США. APRANET виявилася настільки зручною, що їй стали користуватися вчені. Першим сервером майбутньої Всесвітньої мережі став комп`ютер Honeywell DP-16, у якого було 24 кілобайти оперативної пам`яті.

У 1971 році була створена перша програма для створення і відправки електронних листів. У 1973 році мережа стала міжнародною. За допомогою трансатлантичного телефонного кабелю вдалося з`єднати комп`ютери США, Норвегії і Великобританії. У 70-х роках за допомогою мережі передавали в основному електронні листи. Тоді ж з`явилися перші поштові розсилки і дошки оголошень. У світі було кілька десятків схожих систем, які не могли взаємодіяти між собою через технічні відмінностей, і тоді почався процес стандартизації протоколів передачі даних, який завершився в 1982-1983 році. З 1 січня 1983 року в мережі APRANET стали використовувати успішно застосовуваний досі протокол TCP / IP. До того часу більшість людей називали APRANET інтернетом.

INTERNET

У 1984 році у APRANET з`явився конкурент. У США почала працювати мережа NSFNet (National Science Foundation Network). Вона була складена з декількох більш дрібних мереж на зразок Bitnet і Usenet і мала велику для того часу пропускну здатність. Саме ці два фактори і стали причиною того, що назва «інтернет» закріпилося все ж не за APRANET, а саме за NSFNet. Всього за 10-12 місяців до мережі було підключено близько 10 000 комп`ютерів.

У 1988 році в інтернеті з`явилася можливість спілкуватися в режимі реального часу. Це трапилося завдяки протоколу IRC (Internet Relay Chat). Концепція Всесвітньої павутини в тому вигляді, в якому вона розуміється зараз, була розроблена в 1989 році Тімом Бернерс-Лі. Він же вважається творцем протоколу HTTP і мови HTML.

У 1990 році APRANET перестала існувати, так як в конкурентній боротьбі за всіма статтями програла NSFNet. У 1991 році інтернет став загальнодоступним, а в 1993 році з`явився перший інтернет-браузер Mosaic. До 1997 року до інтернету було підключено близько 10 млн комп`ютерів.