НІЖ відрізняється усиновлення від опіки

Еждегодно в Росії тисячі дітей залишаються без піклування дорослих. Для гармонійного розвитку особистості, а також інтеграції дитини в суспільство необхідна власна сім`я, в якій він знайде своїх батьків. Дитячі будинки не здатні дати гарне виховання: лише тісний контакт з близькими людьми може подарувати дітям шанс на щасливе життя. Над чужою дитиною можна або встановити опіку, або усиновити його. Щоб це зробити, потрібно знати, чим відрізняються ці форми влаштування дітей.

Інструкція

Усиновлення являє собою форму влаштування на виховання дітей, які залишилися без піклування батьків, в сім`ю на правах рідної дитини. При цьому усиновлювач набуває все батьківські права й обов`язки. Процедура регламентована рядом правових аспектів, які обов`язкові для виконання. Усиновлюваних прийомним батьком дитина має бути у віці до 18 років, а усиновитель - старше його не менше, ніж на 16 років.

Опіка являє собою спосіб пристрою малолітніх дітей (молодше 14 років), які залишилися без батьківського піклування. Також це форма представництва інтересів громадянина, який є недієздатним після набрав чинності судового рішення. Фактично, опікун приймає дитину в свою сім`ю і несе за нього високий рівень відповідальності. Але при цьому є цілий ряд обмежень, які пов`язані з розпорядженням власністю його підопічного.

Таким чином, опіка та усиновлення вирішують проблему бездоглядності дітей, які в силу певних причин позбулися своїх біологічних батьків. Людина, що бере на себе обов`язок виховання дитини, обтяжується цілим рядом як прав, так і обмежень. Проте різниця між усиновленням та опікою є, і дуже значна. Усиновити можна дитину будь-якого віку, яка не досягла повноліття. Якщо ж йому більше 10 років, буде потрібно його згоду. Встановити опіку можна і над малолітніми дітьми (молодше 14 років), і над недієздатним людиною, незалежно від його віку.

Усиновитель набуває повний спектр батьківських прав. Він приймає дитину в свою сім`ю і може дати йому своє прізвище. Опікун значно обмежений у правах, в першу чергу це стосується розпорядження власністю підопічного. Крім того, він повинен щороку звітувати перед державними органами. Усиновитель, на відміну від нього, від такого обов`язку позбавлений.

За опікунство над неповнолітньою дитиною передбачено винагороду, що становить кілька тисяч рублів (щомісяця). Усиновитель не має права розраховувати на таку компенсацію, оскільки він бере на себе всі права та обов`язки по вихованню дитини. Опіка припиняється автоматично після досягнення дитиною 14 років або на підставі судового рішення. Усиновлення може бути скасоване лише в разі позбавлення батьківських прав.

Резюмуючи, можна сказати, що різниця між усиновленням та опікою полягають в наступному:
- усиновлення є постійним явищем, а опіка - тимчасовим, обмеженим вимогами закону і положеннями угоди (за його наявності) -
- усиновитель стає фактично батьком дитини, а опікун залишається з підопічним в таких же відносинах, як і до здійснення дії-

- опікунство може бути на платній основі, а усиновлення - лише на безвозмездной-
- усиновителя можуть перевіряти тільки спеціальні служби, а опікун повинен надавати відповідним органам щорічний звіт-
- при усиновленні у дитини можуть бути змінені паспортні дані, а при опіці вони зберігаються прежнімі-

- придбання батьківських прав можливе лише при усиновленіі-
- усиновлення припиняється тільки за рішенням суду при позбавленні батьківських прав, а опіка - у передбачених законом випадках, незалежно від волі сторін.