Хто такий утриманець

Поняття утриманець, безумовно, має в мові деяку негативне забарвлення. Часто утриманцями називають безвідповідальних людей, що віддають перевагу жити за рахунок інших, більш свідомих громадян, простіше кажучи, мова йде про дармоїда, але в групу утриманців потрапляють і ті, хто просто не має можливості трудитися і добувати їжу самостійно.

З юридичної точки зору

З точки зору закону, категорію утриманців потрапляють і внуки, і батьки, і бабусі, і дідусі і навіть падчерки і вітчима, а також малолітні діти, словом всі ті, хто не може самостійно себе забезпечувати, а тому перебуває на забезпеченні в іншого члена сім`ї або групи.

Грошове утримання, яке призначається людям, прийнятим в статус утриманця, часто називають аліментами. Утриманці діляться за двома основними напрямками: особи, що потрапили в групу з причини віку або за станом свого поганого здоров`я. Утриманці можуть перебуває в статусі утриманцем держави і конкретної особи.

Антонімом слова «утриманець» є словосполучення «трудове (працездатне) населення». Однак, не всі безробітні, але які відносяться до категорії працездатних громадян, мають право на утримання, часто факт подібного права необхідно доводити в суді, приводячи вагомі аргументи.

На особливому положенні з законодавчої точки зору складаються діти, вони визнаються утриманцями без будь доказової бази аж до досягнення повноліття.

Забезпечення і заходи підтримки

Утриманцями вважаються люди, які мають правом на отримання встановлених пенсій, компенсацій, пов`язаних зі смертю годувальника та іншими посібниками та виплатами. Зміст, отримане утриманцем, є для нього головним джерелом його доходів, при цьому кошти, виплачені годувальником, складають ту суму, без якої утриманець не може проіснувати.

Для того щоб обгрунтувати свої права на матеріальну допомогу, встановлену за фактом утриманні, не обов`язково проживати разом зі своїм офіційним годувальником. Така категорія, як брати, сестри, онуки та онучки визнаються утриманцями і потребують постійної опіки лише за умови, якщо офіційно мають визнаних непрацездатними або недієздатними батьків.

Бабусі й дідусі, які досягли пенсійного віку або мають інвалідність, визнаються утриманцями по відношенню до онуків тільки у випадку, якщо не мають родичів, які, згідно закону, зобов`язані надавати їм зміст. Цікаво, що закон прирівнює утриманців до спадкоємцем головною черги в разі втрати основного годувальника, навіть якщо в безпосередньому родинному з померлого утриманець ніколи не перебував. Наприклад, усиновлена дитина за законом розглядається як спадкоємця на одному рівні з рідними спадкодавця.