«Батько атомної бомби» в ранні роки
Це був дуже совісна людина і після застосування створеної ним ядерної бомби, він закликав вчених усього світу більше не створювати зброю руйнівної сили. Оппенгеймер увійшов в історію як «батько атомної бомби» і як відкривач чорних дір Всесвіту.
З раннього дитинства Оппенгеймера на повному серйозі називали вундеркіндом. Він дуже рано навчився писати і читати, вже до вступу до школи цікавився безліччю наук: мистецтвом, історією, літературою, математикою і т. Д. Його батьки були євреями, вихідцями з Німеччини, котрі облаштувалися в Нью-Йорку в 1888 році.
Батько володів процвітаючим бізнесом, мати була відомою художницею. Батьки завжди заохочували тягу сина до знань і у них вдома була величезна бібліотека. Роберта влаштували в кращу школу Нью-Йорка, де викладачі відразу відзначили у хлопчика обдарованість. Він навчався легко, швидко вивчив грецьку мову, потім став вивчати санскрит - найдавніший літературний індійський мову. Хлопчик дуже активно цікавився медициною і математикою.
У 1922 році юнак вступив до одного з найпрестижніших вузів США - Гарвардський університет. Через вже 3 роки він отримав диплом з відзнакою. Далі Роберт був направлений на стажування в Європу до відомому англійському фізику Ернест Резерфорд. Саме там він почав займатися дослідженнями атомних явищ. Далі ще зовсім молодий Оппенгеймер разом з професором Геттінгенського університету, фізиком і математиком Максом Борном розробив частина квантової теорії. Сьогодні це знання відомо як «метод Борна-Оппенгеймера».
Викладацька діяльність і атомна бомба
Коли Оппенгеймеру виповнилося 25 років, він повернувся в США, опублікував наукову роботу і разом з тим став доктором наук. Він став відомий в науковому світі Європи та Америки. Кілька американських університетів відразу ж запропонували йому кращі умови для наукової діяльності та викладання. Роберт вибрав Каліфорнійський технологічний в Пасадені для викладання у весняному семестрі, а Берклі - для осінньо-зимового сезону. В останньому він до того ж викладав квантову механіку. На жаль студенти погано розуміли його теорії і тому викладацька діяльність приносила мало задоволення Оппенгеймеру.
У 1939 році фашистська Німеччина зуміла розщепити атомне ядро. Деякі імениті вчені і в тому числі Оппенгеймер здогадалися, що мова йде про отримання керованої реакції, що є ключем до отримання руйнівної зброї. Знаменитий Ейнштейн, Оппенгеймер і інші вчені написали листа президенту США Франкліну Рузвельту, де і висловили свої спостереження і побоювання. Сигнал був отриманий і США тут же почала розробляти власну атомну бомбу по «Манхеттенського проекту». Оппенгеймер став науковим керівником всього процесу.
«Товстун» і «Малюк»
У 1945 році атомна бомба була готова. Відразу ж виникло питання: що робити з цією зброєю? Адже фашистська Німеччина вже була в руїнах, Японія теж не представляла ніякої небезпеки. Новий президент Америки Гаррі Трумен зібрав усіх вчених, щоб обговорити дане питання. У результаті було вирішено скинути атомну бомбу на один з військових об`єктів Японії. Оппенгеймер обдумав це і погодився.
Перед цим її випробували в Алмагордо, штат Нью-Мексико. Вибух був проведений 16 липня 1945. Руйнівна сила бомби була така, що багатьох це навіть повалило в жах. Однак військова машина вже була запущена. 6 серпня на Хіросіму скинули уранову бомбу «Малюк», а 9 серпня на Нагасакі скинули плутонієву бомбу "Товстун".
Так як Оппенгеймер був одружений на комуністці і сам одного разу підтримував комуністичні погляди, його визнали неблагонадійним. Через це на подальшій кар`єрі був поставлений хрест, доступ до секретної інформації для нього був повністю перекритий. Роберт Оппенгеймер відчував себе вигнанцем, багато нервував і курив. У 1966 році його здоров`я різко погіршився, а через рік він помер від раку горла у власному будинку в Прінстоні.