- Як за допомогою психологів змінити своє життя
- Хороші фільми жахів російського виробництва
- Найцікавіші фільми про пограбування
- Як зважитися стати батьком
Мабуть, найбільшого успіху в зйомках фільмів про психологів домоглися американці, адже саме для них психоаналітик - це щось musthave.
«Остаточний аналіз» (FinalAnalysis), 1992
Цей фільм однозначно можна назвати «зоряним»: у головних ролях Річард Гір, Кім Бесінгер і Ума Турман.
Успішний доктор, хороший психоаналітик Айзек Барр (Гір) знаходиться в процесі вирішення психологічних проблем молодої жінки Дайани (Турман). У певний момент Дайана підказує, що варто залучити до лікування її сестру Хитрий (Бесінгер). Доктор і не міг припустити, що виявиться втягнутим в підступну гру сестер з ризиком для власного життя.
Фільм знятий у традиціях психологічного кіно Хічкока, при цьому присутній практично «близьке до тексту» відтворення деяких сцен хічкоковсіх фільмів. Напруга не відпускає глядача протягом усього фільму, а розв`язка виявляється абсолютно несподіваною.
Примітно те, що за роль в цьому фільмі Кім Бесінгер в 1992-му номінувалася на MTVMovieAward як «Найбільш бажана жінка», а вже наступного року на GoldenRaspberry - на найгіршу жіночу роль.
«Остаточний аналіз» наповнений докладними картинами роботи фахівця з пацієнтами та може бути свого роду коротким екскурсом в сучасний психоаналіз.
«Колір ночі» (Color of Night), 1994
Успішний нью-йоркський психоаналітик Білл Кейпа (Брюс Вілліс) впадає в найглибшу депресію після того, як пацієнтка викидається з вікна хмарочоса прямо під час його сеансу. Психологічна травма виявляється настільки глибока, що Кейпа перестає розрізняти червоний колір. Щоб якось розвіятися, він вирушає в гості до свого друга, теж психоаналітика, в Лос-Анджелес. Буквально на наступний день одного звірячому вбивають, і Кейпа не залишається нічого, як взяти його пацієнтів собі.
Незабаром Білл знайомиться з красунею Розою, з якою у нього закручується пристрасний роман. Однак Роза зовсім не так проста, як здається.
Фільм містить ряд відвертих сцен, що не могло не привернути до нього увагу цензури та преси. Практично відразу ж пішли чутки про роман вже досить зрілого Вілліса і юної Джейн Марч, що грала Розу.
Сеанси психоаналізу представлені досить докладно, образи пацієнтів прописані яскраво.
Оригінальний саундрек до фільму можна назвати однією з найкрасивіших пісень про кохання того року.
Шосте почуття (The Sixth Sense), 1999
І знову Брюс Вілліс. Тепер у ролі дитячого психотерапевта Малкома Кроу. Один з його пацієнтів так і не знайшов душевного заспокоєння і в результаті нервового зриву, пробравшись в будинок свого психоаналітика, стріляв у нього. Подальші події розгортаються навколо роботи Кроу з аутичним дитиною, якій є примари померлих людей. Кроу не відразу розуміє, що насправді пов`язує його самого з цим маленьким пацієнтом.
Вперше цей фільм побачив світ у день народження режисера картини. Наступного року цей фільм подивилося більше 80 мільйонів американців.