ВВАЖАЄТЬСЯ Чи слово "сука" матірною

Етика і культура спілкування створені для того, щоб у людей була можливість розмовляти світськи, без застосування нецензурних слів. Однак лайка є невід`ємною частиною просторіччя, універсальним способом вираження емоцій, тому лінгвісти та інші фахівці з мови приділяють увагу її вивченню.

Інструкція

Для початку слід розібратися, чи є різниця в поняттях «мат» і «лайку». У російській мові є досить широке кількість лайливих слів, є нецензурними, лайливими, нецензурними. Більшість з них вважалися непристойними не завжди і у свій час мали навіть підтекст похвали. Сьогодні серед лайок виділяють окрему групу, звану матюками.

Традиційно до мату відносяться лайливі назви статевих органів та їх частин, а також процес сполучення. Крім того, нецензурними вважаються всі можливі видозмінені і згладжені форми цих слів. Свого часу В. Даль, збираючи матеріал для свого тлумачного словника, не виокремлював нецензурні вирази в окрему категорію, в його записах вони існували нарівні з усіма побутовими виразами.

Дотримуючись визначення нецензурної лайки, потрібно відзначити, що слово «сука» не є матірною, це всього лише назва статевої приналежності собак. Чоловічої статі - «кобель», жіночого, відповідно, «сука». Так само, як існує поділ на «кота», і «кішку», «бика» і «корову», «барана» і «вівцю».

Строго кажучи, це слово не є навіть лайкою, бо до таких належать вираження зверхні, лайливі, принизливі. Їх перелік можна знайти в спеціальних відділах словників, проте «сука» там не зустрічається. Інакше туди ж довелося віднести слова: «коза», «кінь», «свиня» і багато інших.

Однак так уже сталося, і причини цього можуть стати темою для цілого дослідження, що ставлення до слова «сука» особливе. Причому назвати так людини набагато прикріше, ніж «собакою» або «псиною». Саме тому сьогодні побутує хибна думка, що це поняття відноситься до матірною. Звичайно, на даному етапі розвитку мови це не так, хоча з часом «сука» цілком може перекочувати в розділ нецензурної лайки, подібні приклади вже є в історії.

Передумови для такого переходу існують досить вагомі. Наприклад, можна зустріти навіть в серйозних виданнях про собаківництві поділ цуценят не на «псів» і «сучок», а на «хлопчиків» і «дівчаток», що за визначенням невірно, тому що хлопчики і дівчатка - це все-таки люди. Подібна перестраховка називається гіперкоррекціей, проте сприймається така невідповідність цілком адекватно.

Йдучи цим шляхом, багато сучасних інтернет-видання з граматики та іншим розділах мови, кажучи про визначення слова «сука», вже використовують два тлумачення:
- самка собаки-
- легковажна хтива жінка (грубість).

Але навіть це ніяким чином не наближає дане слово до матірною.