Чому українців називають хохлами

Жартівливе прізвисько «хохол» начебто не містить нічого образливого, однак самі українці реагують на це слово з образою. Слово «хохол» - це екзонах, тобто назва народу, яке виникло за його межами і використовується іншим етносом. Самі ж українці себе так не називають, хіба що в тих випадках, коли говорять про гірші риси свого національного характеру.

Чи варто ображатися українцям на це прізвисько? Такі авторитетні дослідники російської мови, як С. Ожегов і В. Даль не рахували слово «хохол» образливим: обидва лексикографа стверджують, що хохол - те ж саме, що українець, без будь-яких зневажливих відтінків, а Ожегов додає, що слово це застаріле і розмовне. А ось в словнику Ушакова читаємо, що «хохол - в устах шовіністів - українець», і що слово це є жартівливим і лайливим.

Серед українських дослідників також немає єдиного погляду на слово «хохол». Великий тлумачний словник сучасної української мови стверджує, що «хохол - принизливе назва українця». А ось відомий український прозаїк і громадський діяч В. Винниченко писав, що слово «хохол» здається принизливим і образливим тільки тим, хто не знає історії походження цього слова. Мабуть, саме слово є нейтральним, а образливим або дружнім його робить контекст, в якому воно вживається.

Перша згадка слова «хохол» зустрічається в «Тріязичном лексиконі» Полікарпова 1704 року, проте очевидно, що в розмовній мові слово з`явилося набагато раніше. Існує кілька версій походження слова «хохол». Так, деякі дослідники вважають, що слово прийшло з монгольської мови і пов`язане з кольорами українського прапора: «хох улу» в перекладі з монгольської означає «синьо-жовтий». Інші дослідження зводять слово «хохол» до тюркського висловом «хох оол», що означає «син неба».

Однак найпопулярніша і реалістична версія стверджує, що це прізвисько отримали українці у зв`язку з традиційною зачіскою козаків - пучком волосся на наголо поголеною голові. Існує легенда, що одного разу Петро I запросив козаків на переговори до Петербурга. І європеїзована петербурзька інтелігенція була так вражена незвичними козацькими зачісками, що переговірників прозвали «чубатих людьми», і так це прізвисько і прилипло до всієї української нації.

З урахуванням тієї важливості, яку надавали козаки своїм чубчиком, ця версія здається цілком переконливою. Така зачіска була символом козацької доблесті і честі- зрадникам, трусам, що не чесним на руку, викритим у брехні та інших гріхах козакам носити чуби заборонялося. Зрізати ж козакові оселедець було смертельним образою. Це трепетне ставлення до оселедцями йде корінням в глибоку старовину: за часів Київської Русі така зачіска говорила про знатне походження. Самі ж козаки називали свої зачіски з властивим їм гумором: «оселедець» в перекладі з української означає «оселедець».