Французькі слова в російській мові

Як французьку мову проник в російську

З часів Петра I, що прорубав вікно в Європу, в російському дворянстві виникла мода на все французьке. Кожен поважаючий себе дворянин був зобов`язаний вільно говорити на ньому. Російська мова та французький перемежовувалися в мові, доповнюючи і замінюючи один одного. Симпатію по відношенню до Франції проявляли багато поколінь монархів. Французька мова любили відомі поети. Так, французькі слова поступово проникали в російську мову, а мовознавці стверджують, що через французьку в нашу мову потрапили і багато запозичення грецької і латинської етимології.

Тісний зв`язок Росії і Франції сприяла також і встановленню торгових зв`язків. До нас привозилися предмети, аналогів яких в Росії не було. Те ж стосується і багатьох понять, характерних для менталітету французів. Природно, не маючи відповідних слів у російській мові, народ переймав слова з французького для позначення невідомих доти речей. Так, наприклад, в середині 19 століття з Франції до нас були привезені жалюзі, які використовувалися там за аналогією з російськими віконницями для того, щоб приховати від сторонніх очей мешканців будинку. З французького jalousie перекладається як «ревнощі», адже господар будинку приховує за ними особисте щастя.
Чимало запозичень виникло в ході Вітчизняної війни 1812 р Війни завжди сприяли переплетенню світових культур, залишаючи свій слід і в мовах протиборчих країн. Після війни в моді стало наймати французів в якості гувернерів для дітей. Вважалося, що навчають французами дворянські діти набувають вишуканість і правильні манери.

Французькі слова в російській мові

Такі слова, як дефіле або ажур, видають своє походження, але багато французькі слова так вжилися в рідну мову, що їх вважають споконвічно російськими. Наприклад, слово «помідор» походить від французького pomme d`or і перекладається як «золоте яблуко». Хоча більшість європейських країн вже давно взяли італійський варіант «томати», російському ж юшку і раніше звично французька назва. Багато слова вже вийшли з ужитку у французькій мові і є архаїзмами, наприклад, «пальто», «бігуді» і т.д., а в Росії вони повсюдно використовуються.

Взагалі, французькі запозичення можна розділити на кілька груп. Перша з них - це слова, які були запозичені, зберігши первісне значення, наприклад: «абажур», «абонемент», «брелок», «марля» (на честь назви французького селища Марлі-ле-Руа), «меблі», « шантаж ».

Друга група представлена словами, запозиченими з французької мови, але отримали значення прямо протилежне споконвічного. Наприклад, слово «шапка» походить від французького chapeau, що означає «кришка». У Франції це слово ніколи не позначало головний убір. Слово «афера» в російській мові має негативне значення, синонимичное слову «обман», тоді як у Франції це слово означає «корисну справу».

До третьої групи належать слова, звучання яких було запозичено з французької мови, але в російській їх наділили своїм значенням, які не мають нічого спільного з перекладом слова на російську. Часто такі слова відносяться до побутової або сленговий мови. Наприклад, існує версія походження слова «шаромижниками». Згідно з нею солдати з розбитої наполеонівської армії йшли по російських землях, брудні й голодні і просили їжі та притулку у російських селян. Волаючи про допомогу, вони зверталися до росіян cher ami, що означає «дорогий друг». Селяни так часто чули «шер амі», що стали називати французьких солдатів «шаромижниками». Поступово слово набуло значення «шахрай, любитель поживитися».

Цікава історія пов`язана з походженням слова «шантрапа», що означає «нікчемний, нікчемний, паскудної людина». По всій видимості слово походить від французького chantera pas - «співати не може». Такий вердикт виносився кріпаком, котрі проходили відбір у сільські театри. Так як підбір акторів здійснювали французькі викладачі, то слово «шантрапа» часто вимовлялося щодо кріпаків, які не мають слуху. Мабуть вони, не знаючи значення, прийняли його за лайку.