Що таке запозичені слова

Причини запозичення

Запозиченими в російській мові називаються слова, що мають іншомовне походження, але вживаються в усній або письмовій мові людьми, що говорять російською мовою. Причини запозичення слів з інших мов можна розділити на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх причин можна віднести ситуації, коли в побут народу вводився який-небудь предмет, раніше цього народу невідомий. Разом з предметом «приходило» і його назву, наприклад, такі речі, як барабан, казан, Айпад прийшли в наш побут разом з назвами.

Інший зовнішньої причиною запозичення служило використання іноземного слова для позначення якогось специфічного предмета чи явища, якщо точного аналога в російській мові підібрати було неможливо або він опинявся занадто громіздким. Так, при створенні перших театрів в Росії, було запозичене саме слово «театр», що замінило споконвічно російське слово «позорище», що позначало видовище, вистава взагалі, а з часом і змінило своє значення.

До внутрішніх причин запозичення можна віднести необхідність назвати одним словом явище чи предмет, який в російській мові має описовий аналог, наприклад, «круїз» замість «подорож, що передбачає відвідування кількох населених пунктів, що починається і закінчується в одній і тій же точці». Крім того, запозичуються слова, мають подібну граматичну структуру з уже звичними. Так, до запозичених в XIX столітті словами полісмен і джентльмен легко й органічно «додалися» такі пізніші запозичення, як бізнесмен, яхтсмен, спортсмен. І, нарешті, в певний період історії використовувати іншомовні слова стає модним. Так, у сучасному суспільстві активно використовуються такі слова, як «сек`юріті» замість «охранник», «тінейджер» замість «підліток» та ін.

З яких мов запозичувалися слова?

У різні епохи найбільш активно запозичувалися слова з різних мовних культур. Це залежало від того, з якими саме країнами і народами Росія мала в той історичний період найбільш розвинені культурні та економічні зв`язки.

У дохристиянську епоху найбільшого поширення набули запозичення з мов споріднених слов`янських народів, з якими племена русичів вели активну торгівлю, а іноді й воювали. Так, найбільш древніми вважаються запозичення з мов інших слов`янських народів, а також з тюркських мов.

Окрему групу становили так звані старослов`янізми - слова, взяті з старослов`янської писемної мови, що використовувався для православних богослужінь і записи богословських текстів. Їх "прихід" в російську мову пов`язаний з прийняттям християнства.

У період розвитку науки активно використовувалися слова, запозичені з латинської та грецької мов. Пояснюється це тим, що більшість середньовічних західних текстів наукового змісту були написані саме на латині. А латину, в свою чергу, активно використовувала більш ранню грецьку термінологію.

Після XVII століття, коли Росія почала вести активну торгівлю та культурний обмін з країнами Західної Європи, в російську мову у великій кількості стали приходити слова з німецької та французької мов. Це були військові, торговельні, мистецтвознавчі та наукові терміни, а також слова, що відображали змінився побут знаті. І якщо спочатку переважали запозичення з німецької мови, то до XIX століття більшість запозичених слів мало французьке походження. І це не дивно: деколи у вищих шарах суспільства більш вільно володіли французькою, ніж рідною російською мовою.

Останнім часом більшість запозичень приходить в російську мову з мови англійської. Англійська в даний час є одним з найуживаніших мов міжнаціонального спілкування, так що процес англомовних запозичень історично закономірний.

Освоєння і неосвоєні запозичення

Багато слова, що прийшли з інших мов, вже сприймаються російськомовними як «рідні». Часом інформація про те, що слова «зошит» або «сарафан» є запозиченими, викликає подив. Подібні запозичені називаються освоєними.

Крім них існують ще й так звані неосвоєні запозичення. До них відносяться слова, що позначають предмети і явища, не властиві російській культурі (екзотизму), іншомовні вкраплення, які часом зберегли іноземне написання або записуються російськими літерами, але не піддаються загальним правилам зміни російських слів, а також інтернационалізми, тобто слова, що звучать на багатьох неспоріднених мовах однаково.