Головні особливості татарського сімейного етикету
Споконвіку основними правилами, що регламентують татарський сімейний етикет, були: шанування старших, працьовитість, виховання дітей. До цих пір ці правила суворо дотримуються у багатьох татарських сім`ях, особливо релігійних, а також проживають у невеликих містах і в сільській місцевості.
Найбільшою повагою користуються дідусь (бабай) і бабуся (Ебі). Під час спільної трапези вони сидять на почесних місцях, до них звертаються з підкресленою ввічливістю. У багатьох традиційних татарських сім`ях досі три покоління родичів живуть під одним дахом, і саме дідусі та бабусі прищеплюють молодшому поколінню любов до національних традицій, звичаїв.
Татари дуже люблять дітей, надаючи величезне значення їх народженню і вихованню. Не дарма у них існує прислів`я: «Будинок з дітьми - базар, будинок без дітей - кладовище» («Балале їй - базар, баласиз їй - мазар»). Але вони намагаються їх не балувати, долучати до праці, хоча окремі винятки бувають, як і в будь-якому народі. Дітей з ранніх років привчають, що основа благополуччя - праця, чесність і розсудливість. Старші часто вселяють їм: «Ми - працьовитий народ», «Процвітає той татарин, який багато працює».
Осиротілий дитина обов`язково знаходить притулок у будинку якого-небудь родича. Якщо ж родичів немає, його можуть усиновити односельці.
Авторитет чоловіка і батька в традиційній татарській родині незаперечний. Дружина і діти зобов`язані коритися йому, ставитися з повагою. У той же час чоловік зобов`язаний забезпечувати їх усім необхідним, піклуватися про них, подавати добрий приклад. Глава сім`ї, який нехтує цими правилами, викликає різке засудження з боку родичів, друзів і сусідів.
Відносини між дітьми в традиційній татарській родині
Шанування старших і слухняність їм прищеплюється дітям з перших років життя. Це правило поширюється і на відношення між братами і сестрами. Молодші діти зобов`язані слухатися старших братів і сестер, навіть якщо різниця у віці в них зовсім невелика. Старші, в свою чергу, зобов`язані стежити за молодшими, дбати і оберігати. Такий порядок знайшов своє відображення і в особливостях мови: у багатьох татар до цих прийнято звертатися до старших братів і сестер не по імені, а за допомогою спеціальних «кличний форм». Наприклад, «абий» («абзій») - старший брат, «апа» - старша сестра.