Самостійність
Спільне проживання з батьками не дає дітям проявити свою самостійність. Виходячи з житлового моменту, господарями будинку є батьки, а не діти. Отже, всі побутові проблеми вирішуються мамою чи татом.
У більшості випадків думка дітей, що проживають спільно, не враховується. Батьки не вважають за потрібне радитися з дітьми з приводу вирішення питань, пов`язаних з утриманням будинку, харчуванням і т.п. Як наслідок - діти звикають до того, що батьки за них все вирішують і не роблять спроб до вирішення виникаючих питань.
Проживаючи з батьками, діти не роблять спроб обзавестися власним житлом. Їх все влаштовує, їм зручно. Народивши власних дітей, вони не зможуть прищепити їм самостійність у своїх діях, не зможуть подати їм позитивний приклад. Вони також будуть жити за рахунок своїх батьків.
Син, проживаючи зі своїми батьками і маючи вже свою сім`ю, не прагне стати повноцінним господарем будинку. У побутовому плані такий чоловік є абсолютно непристосованим до господарських питань. У разі втрати батька, у нього в дорослому віці відбуватиметься складний процес адаптації до самостійного життя. Якщо йому не вдасться пристосуватися, він може втратити сім`ю, тому що не буде повноцінно її забезпечувати.
Конфлікти
При спільному проживанні двох або кількох поколінь, незмінно виникають проблеми у стосунках. Старшому поколінню здається, що вони краще знають життя і з цього праву намагаються управляти життям своїх дітей. Діти ж хочуть жити своїм життям, тому проявляють протест проти надмірної батьківської опіки. На цьому тлі виникають конфліктні ситуації.
При наявності у великій родині кількох жінок, можуть з`явитися проблеми з поділом території квартири або будинку. Кожній жінці хочеться бути господинею, самій вирішувати, що і коли приготувати, що і коли зробити. Тільки прояв мудрості старших жінок допоможе правильно розподілити обов`язки по дому. Проживаючи окремо від батьків, жінка швидше адаптується до сімейного життя. Крім того, це дає їй почуття впевненості у своєму становищі господині дому.
При вихованні дітей у сім`ї, де проживає кілька поколінь, можуть виникнути проблеми в методах виховання. Важко звести вимоги всіх членів сім`ї до однієї системи. Діти, до яких пред`являються різні вимоги від дорослих, стають пристосуванцями в спілкуванні і не мають конкретної лінії поведінки.