ДОМАШНІ обов'язки :: Відносини з дітьми

Діти ростуть і їх можливості стають все більше. З певного віку діти намагаються брати участь у всіх справах батьків. Їх захоплюють домашні справи, які для них нові і надзвичайно цікаві. З часом цей інтерес згасає, змінюючись зовсім іншими. На перше місце виходять численні ігри, друзі та спілкування.

І перед батьками постає питання: чи потрібно наполягати на виконанні домашніх справ дитиною або ж надати йому повну свободу. Не хоче допомагати по дому не треба, батьки і самі впораються.

Домашні обов`язки мають значний виховний ефект. Вони привчають дитину до відповідальності, дисципліни, плануванню свого часу. Адже якщо дитина знає, що його щоденної обов`язком є прогулянка з собакою в певний час, то і свої справи і розваги йому потрібно навчитися планувати з урахуванням цієї обставини. Повна відсутність обов`язків може призвести до розвитку розхлябаності і звички сподіватися на інших.

Однак слід акуратно ставитися до призначення обов`язків для дитини. Вони повинні бути йому під силу. Не викликати запеклого відрази у дитини - тобто не потрібно звалювати на дитину ту роботу, яку не хоче робити ніхто з дорослих. Не варто також навалювати відразу купу різноманітних обов`язків на одну дитину. Кількість обов`язків не повинно рости швидше самої дитини. У нього обов`язково повинно залишатися час для ігор, розваг, спілкування з батьками та друзями.

Домашні обов`язки повинні бути чітко обумовлені. Не можна сьогодні поставити обов`язок дитині одне, а завтра вимагати від нього іншого. Батьки повинні бути послідовні і планомірно у своїх вимогах. Вимоги повинні пред`являтися обома батьками і завжди одні й ті ж. Ну і не варто забувати, що найкращий засіб виховання - власний приклад! Батьки повинні самі виконувати свої домашні обов`язки завжди, незалежно від настрою і сьогохвилинних бажань. Тільки тоді можна вимагати того ж від дитини.