Чи можна навчитися розуміти своїх батьків?

Є безліч різних проблем, з якими стикаються дорослі діти. Ці проблеми розглядає сімейна та вікова психологія. Батькам найчастіше потрібно зрозуміти і прийняти, що їхні діти виросли, і прийшов час покинути "рідний" будинок. Але часто виникають проблеми і у самих дорослих дітей, і психологи пропонують деякі способи вирішення цих проблем.

Коли ми хочемо щось змінити у своїх батьках, це призводить часто до зворотного результату. А якщо ми починаємо працювати над своїм ставленням до батьків, то це дає позитивний ефект.

У першу чергу потрібно постаратися знайти причини в собі. Побачити і визнати свої помилки. Взяти відповідальність за спілкування з ними. Поміркувати над тим, що можна змінити, щоб спілкування стало краще. Як не розпалювати конфлікт, а навпаки, "вбити" його на самому початку. А раптом ми самі винні в тому, що зачіпаємо батька і маму своїми різкими відповідями і небажанням бути ближче?

Якщо здається, що батьки дозволяють собі більше, ніж потрібно, іншими словами, переходять кордону або порушують особистий простір, наприклад, дзвонять по кілька разів на день або "радують" вас своїми візитами щодня, то, можливо, їм просто не вистачає спілкування з вами . Постарайтеся приділити їм час. Візьміть ситуацію у свої руки, призначте день зустрічі раз на тиждень і дзвоніть один раз на день щодня, але самі. І по-хорошому поясніть, що немає потреби дзвонити по 10 разів за день.

Не потрібно переучувати своїх батьків. Раніше мама і тато говорили нам про те, якими треба бути, що потрібно робити. Тепер, коли діти виросли, починають робити те ж саме, тобто "вчити" батьків життя. Визнайте і прийміть їх свободу. Адже у них своє особисте життя, свої духовні цілі, свої мрії в кінці кінців. Замість того. щоб засуджувати, постарайтеся зрозуміти і допомогти їм здійснити їхні мрії. Потрібно підтримувати і цінувати своїх батьків у важку хвилину.

Прийміть відповідальність за все, що відбувається у вашому житті. Звичайно, те, що в нас заклали в дитинстві батьки, відбивається на нашому майбутньому: моделі поведінки, комплекси й страхи. Але тим не менше звинувачувати і дорікати їх у тому, що у вас склалося життя не так через неправильне виховання, коли вам вже за 30, ні до чого. Адже якщо людина розуміє, що в його житті щось не так через неправильне ставлення до світу, то він вже може це змінити.

Зрештою, потрібно бути дорослими. Ми, самі того не помічаючи, весь час "плачемо" мамі і татові. А потім нас зачіпає, що вони ставляться до нас, як до дітей. Коли ми вимагаємо до себе уваги і хочемо самоствердиться в нашій дорослості за рахунок батьків - ми тим самим знову повертаємося в підлітковий вік. Головне, що потрібно зробити зараз, це усвідомити і почути, що намагаються нам донести наші мама і тато, щоб потім не звинувачувати себе за те, що вчасно не зрозуміли їх натяків. Адже як би це банально не звучало, але батьки - це єдині люди, яким не все одно, як у нас складається життя.