Природно, що батьки, побачивши подібні записи в щоденнику або після дзвінка класного керівника, йдуть за поясненнями до своєї дитини. Але при цьому потрібно розуміти, що версія школяра може бути не зовсім об`єктивною. Звичайно, дитина буде намагатися виправдати всі свої вчинки.
Але батькам варто розуміти, що вчитель - дорослий і найчастіше адекватна людина. А у такого зазвичай і без того багато власних справ і турбот, щоб ще і без приводу чіплятися до чийогось дитині. І якщо вже вчитель вважає за необхідне звернутися за допомогою до дорослих, то зазвичай це означає, що всі інші засоби впливу безпосередньо на дитину вже випробувані і не принесли результату.
Причинами конфлікту можуть бути як поведінка дитини на уроці, так і його ставлення до навчання. Батькам в першу чергу варто з`ясувати, чи поширюється таке ставлення школяра на багато предметів або до нього є претензії тільки в одного викладача. Дізнаватися це краще у самих вчителів або класного керівника, а не у дитини.
Якщо претензії є в кількох вчителів, то батькам всерйоз слід потурбуватися загальною культурою поведінки дитини. Іноді буває так, що дитина вдома поводиться практично ідеально, але в школі на нього сипляться скарги. Це найчастіше буває в тому випадку, коли вдома дитині не дається жодної свободи і контролюється кожен його крок і слово. Тоді школа для дитини стає «зоною відпочинку».
Якщо претензії у одного педагога, а у решти не виникає жодних проблем, то доведеться відверто
розмовляти спочатку з дитиною, а потім з учителем. І в тому, і в іншому випадку батькам доведеться проявити терпіння і такт.
Тобто при виникненні проблем з поведінкою дитини в школі батькам доведеться не тільки провести виховну бесіду з сином або дочкою. Доведеться уважно озирнутися і проаналізувати стосунки в сім`ї, ставлення батьків до дітей. Можливо, щоб щось змінити в дитині, доведеться почати з його батьків.