Метод фізичного покарання в даному випадку - самий неефективний і навіть шкідливий. Нічого, крім замкнутості й озлобленості, насильством не добитися. Дитина, яка піддається фізичному покаранню з боку батьків, втрачає до них свою довіру. Він ще більше злиться на оточуючих. Хоча страх цілком може змусити дитину вести себе приблизно в присутності батьків. Але от без них дитина буде мстити всім оточуючим за те приниження, якому його піддали власні батьки. І в першу чергу його тиранії будуть піддаватися більш слабкі. Адже і батьки дозволяють собі його вдарити саме тому, що він менше і слабкіше, ніж вони.
В арсеналі батьків повинні завжди перебувати твердість, послідовність, але в той же час довіру і чуйність. Якщо у дитини виникають проблеми з поведінкою, то батькам доведеться спочатку налагодити контакт з власним чадом. І лише потім в розмові по душам дитина може відкрити справжню причину своєї поведінки.
У цей момент варто з усією серйозністю поставитися до слів дитини. Навіть якщо батькам щось здається дрібницею, що не вимагає уваги, для дитини це може бути дуже серйозним і важливим моментом. Упустивши його або посміявшись над цим, можна втратити довіру і щирість власної дитини.
При всій любові і ніжності, яку батьки відчувають до своєї дитини, покарання має бути. Воно повинно бути невідворотним і адекватним провині. При цьому слід пояснити дитині за що конкретно його карають і чому саме таким чином. Після того як покарання дитини закінчиться, батьки повинні ще раз поговорити з ним, але вже ласкаво. А в кінці розмови цілком можна дозволити собі обійняти свою дитину і сказати про свою любов до нього. Батьки завжди повинні пам`ятати, що будь-які проблеми дитини йдуть з сім`ї.