Що таке система колективної безпеки в європі

Що таке система колективної безпеки

Система колективної безпеки - це спільні дії всіх держав, що входять в неї, спрямовані на підтримку миру в усьому світі, а також на придушення агресії. У цю систему входить кілька складових.

По-перше, вона базується на загальноприйнятих принципах міжнародного права, з яких найголовнішими визнаються твердження про непорушності кордонів і територіальної цілісності всіх держав, а також про те, що не можна втручатися в чужі внутрішні справи, особливо, застосовуючи силу.

По-друге, це колективні заходи від усіх держав, що входять в систему, спрямовані проти актів агресії і загроз миру. В третє, це заходи з роззброєння, і в ідеалі, доведення всіх держав до повного роззброєння.

Системи колективної безпеки мають право вчиняти дії збройного характеру, спрямовані на те, щоб втихомирити агресію.

Європейські системи колективної безпеки: історія і сучасність

У різний час в Європі були зроблені спроби створювати різні системи колективної безпеки, і на даний момент найсерйознішою з них можна вважати формування ООН, яка відноситься до загальносвітових системам.

В останні десятиліття, після двох руйнівних світових воєн та винаходи вкрай ефективного зброї масового ураження, необхідність створення системи колективної безпеки встала як ніколи гостро.

Перші теоретичні проекти по системі міжнародної колективної безпеки були запропоновані ще в 18 столітті, і з тих пір ідеї постійно удосконалюються, але «вічний мир» не настає.

У 1919 році була створена Ліга Націй, яка повинна була стати системою колективної безпеки. Але в неї з самого початку був вада: в системі не було механізму проти боротьби з агресією. Друга світова війна показала всю неспроможність цієї системи.

Після неї в 1945 році була створена Організація Об`єднаних Націй. Були враховані сумні особливості діяльності попередньої системи колективної безпеки. В даний час ООН дійсно здатна стати основою для створення ефективної системи безпеки. Діяльність ООН, згідно зі статутом, повинна спиратися на регіональні організації з підтримання миру. Передбачалося, що так проблеми можуть бути вирішені найбільш простим шляхом.

Спроби створити систему колективної безпеки на основі ООН робляться вже багато десятиліть. Взаємні претензії європейських держав одна до одної, і багато в чому, напруженість відносин з СРСР, постійно служили каменем спотикання в багатьох питаннях, про які не вдалося домовитися.

У 1973 році в Хельсінкі пройшло Нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Були обговорені погляди 35 держав на створення системи колективної безпеки. У 1975 році були досягнуті Угоди не низки питань. У 1991 році було прийнято рішення про створення «Механізму НБСЄ з врегулювання спорів». З тих пір наради і переговори не припиняються, але нової системи колективної безпеки в Європі, що задовольняє висунутим до неї вимогам, поки що не існує.