Характерні особливості сучасної мультиплікації

Мультиплікація вчора і сьогодні

Улюблені мультиплікаційні персонажі є не тільки у маленьких, але й у дорослих глядачів. Намальовані казкові герої на екранах оживають, заманюючи в світ хвилюючих пригод. У житті рухомі малюнки не зустрічаються. Але чудеса мультиплікації дозволяють перетворити набір статичних картинок в рухоме зображення.

Мистецтво художників-мультиплікаторів дає глядачеві можливість на якийсь час забути про те, що він має справу не з реальністю, а казкою.

З давніх часів мультиплікатори використовували для отримання потрібних ефектів самі різні технології, за допомогою яких лялькові або намальовані образи оживали. Технології, безумовно, важливі. Але набагато більше значення має задум художника, сценарій та ідея. Остаточно персонаж анімаційного фільму народжується тоді, коли, мультиплікатори наділяють його індивідуальністю і характером. Ці принципи, що зародилися на зорі мальованого кіно, характерні і для сучасної мультиплікації.

Своє завдання майстра мультиплікації сьогодні вбачають у тому, щоб донести до аудиторії вічні цінності, які, на відміну від технологій, не змінюються з часом. З екранів телевізорів на глядача раніше дивляться герої, поведінкою яких рухає прагнення до справедливості і добра. Зло повинно бути переможено, а любов і дружба обов`язково переможуть.

Особливості сучасної мультиплікації

Сьогодні майже кожне творіння в світі мультиплікації є результатом використання комп`ютерних технологій. Дуже рідко персонажі тепер ліплять з пластиліну або вимальовують на прозорій плівці. Використання засобів комп`ютерної анімації дозволяє отримати персонажів з гранично високою чіткістю зображення. Такі герої здатні рухатися, подібно до людини. Пластика рухів і спеціальні ефекти наближають анімаційні картини до реальності.

Одна з найбільш сильних тенденцій в анімаційному кіно - прагнення до граничної натуралізації. Але деякі майстри мультиплікації вважають, що бажання додати фільму граничне правдоподібність являє собою тупиковий шлях, адже глядач сприймає не стільки реалістичність деталей картини, скільки художній образ, створюваний на екрані. Саме казковий, нереальний світ привертає увагу юних глядачів.

За останні два десятиліття встигла виникнути і розвинутися тривимірна анімація. Застосування 3D-технологій у виробництві мультфільмів стало можливим тільки після виходу комп`ютерної техніки на новий рівень.

Зображення, в яких створюється ілюзія об`ємного світу, дозволяють створити цілісний образ, який прагне до граничної реалістичності.

І все ж нинішні майстри анімації дуже часто прагнуть навмисно стилізувати тривимірну графіку під мальовану. Це можна пояснити протиборством двох тенденцій, одна з яких представляє стару школу мультиплікації, а друга висловлює вимоги завтрашнього дня, до сприйняття яких глядацька аудиторія поки не готова.