3D-технології: подорож в тривимірний світ
3D-технології - загальна назва для різних видів об`ємного зображення. У перекладі з англійської поєднання "3 dimensional" означає буквально «тривимірний». До 3D відносять тривимірне зображення, тривимірну графіку, а також сукупність апаратних і програмних інструментів і методів, що дають можливість створювати об`ємні об`єкти.
Основне застосування такі технології знайшли в створенні зображень на екрані або плоскому аркуші. 3D-технології використовуються в телебаченні, кінематографі, архітектурі, в комп`ютерних іграх. Останнім досягненням у сфері тривимірних технологій стало винахід об`ємної друку.
На спеціальних 3D-принтерах вже сьогодні можна друкувати прості фізичні об`єкти, що мають довжину, ширину і висоту.
Говорячи про формат 3D, найчастіше мають на увазі кінематограф. Така система дозволяє сконструювати ілюзію об`ємного зображення, що виводиться на великий екран. Використання тривимірних технологій в кіно базується на бінокулярний зір, характерному для людини. Всі найдрібніші деталі, які пасивно вловлює зоровий аналізатор, сітківка ока обробляє окремо. І тільки потім мозок з`єднує окремі елементи картинки в цілісний тривимірний образ.
Особливості технологій 3D
3D-графіка передбачає взаємодію з уявним простором, які мають три виміри. Але відображається цей об`ємний світ на плоскій поверхні, що має всього два виміри. У ряді випадків зображені на площині об`єкт або картинка сприймаються як об`ємні без всяких додаткових пристосувань.
Нерідко для сприйняття тривимірної реальності застосовують віртуальні шоломи або спеціальні окуляри зі стереоскопічним ефектом.
Об`ємне зображення в двомірному просторі включає в себе конструювання проекції тривимірної моделі на плоский лист або екран. Тут найчастіше не обійтися без використання спеціальних комп`ютерних програм. Представлений в тривимірному вигляді об`єкт при цьому зазвичай є точною копією предмета з матеріального світу. Але він може бути і яким-небудь абстрактним чином, виконаним, наприклад, з геометричних фігур.
Створення 3D-об`єкта починається з побудови моделі за допомогою математичних методів обробки даних. Потім слід візуалізація математичної моделі, після чого вона приймає вид проекції, в якій відбивається обрана для моделювання сцена або фізичний об`єкт. Результат візуалізації за допомогою технічних засобів виводять на кінцевий пристрій, наприклад, на екран телевізора або дисплей персонального комп`ютера.