Що таке сурдопереклад

Уявіть, як за мить, наповнений звуками світ стає повністю беззвучним. Зникає спів птахів, звук кроків інших людей, шум машин, навіть просто музика. Насправді світ не "обезззвучілся», просто ви самі оглухли, тобто втратили здатність чути. Додайте до цього неможливість висловити свої думки, тобто німоту і доведеться звертатися до сурдоперекладачів, якщо не володієте мовою жестів.

Мова жестів

Вважається, що ще до появи вербальної (голосовий) мови, наші далекі предки використовували саме жести, щоб спілкуватися між собою. Добути фрукт, разом полювати на шаблезубого мамонта, здійснювати тривалі переходи в пошуках кращої території. Для всього цього потрібно було якось пояснювати одноплемінникам, що робити.

Однак з появою можливості вербалізувати думки, мова жестів не зник. Завжди були люди, позбавлені можливості чути, говорити або одночасно глухо-німі. Мови жестів удосконалювалися і набували власну оформлену закінченість. Так в середині вісімнадцятого століття, один французький вчитель, Лоран Клерк, теж страждає цією недугою, створив у США першу школу для глухих. В результаті цього поступово сформувався так званий «амслена» - американський варіант жестової мови. Примітно, але в ньому більше від французького, ніж американського.

У Росії також відкривалися школи сурдоперекладу, а перша подія подібного роду відбулося на початку дев`ятнадцятого століття. На озброєння була взята все та ж французька методика. І поступово вона поширилася по світу.

Цікаво, але за складом і багатству можливостей жестові мови не менше складні, ніж звичайні. Тут є своя система, граматика, певні правила. Такі мови дуже конкретні, образні, аморфні (коли є поняття, але немає вираження форми, числа, відмінка чи роду), просторові і так далі.

Сурдоперекладач - складна професія

Глухих людей по всьому світу настільки багато, що ніхто не може привести точні цифри. Тому професія сурдоперекладача дуже важлива. Є можливість вчитися цьому в спеціальних школах або вирости в сім`ї глухих. Цікаво, але діти, які виросли в сім`ї, де обидва або один батько глухі, можуть бути професійними сурдоперекладачів.

Складність роботи полягає і в тому, що в кожній країні діє своя жестовая система мови. Тому не можна зрозуміти іноземця, спілкується на подібному мовою, якщо він правильний жестова. Є міжнародні знаки, на кшталт «пити», «є», «спати», зрозумілі всім, але це не мова як така. У ряді країн професія сурдоперекладача визнана офіційно, а в нашій країні поки цього немає.