НІЖ відрізняється апартеїд від расизму та націоналізму :: Культура і суспільство

Питання расових і національних відмінностей у всі часи займав розуми безлічі людей, однак його рішення приймало найрізноманітніші форми: від стриманого націоналізму до агресивного расизму та політики апартеїду.

Чим відрізняється апартеїд від расизму та націоналізму

Ідеологія і погляд на світ

Націоналізм у традиційному розумінні являє собою ідеологію, яка стверджує, що нація є найбільшою за значимістю цінністю в державі, оскільки є найвищим рівнем об`єднання суспільства. В націоналізмі такого типу немає нічого поганого, оскільки він всього лише має на меті формування сильної держави, заснованого на єдності нації, пріоритеті її інтересів, цінності її історії та культури.

На жаль, в сучасній мові поняття «націоналізм» все частіше плутають з шовінізмом або ксенофобією, які характеризуються агресивним ставленням до представників інших націй. Насправді, нетерпимість до інших національностей зовсім не є обов`язковою ознакою націоналізму.

У той час як націоналізм - це ідеологія, расизм являє собою скоріше світогляд, основною рисою якого є думка про перевагу однієї раси над іншими. Дане перевагу може стосуватися культурного розвитку, інтелектуальних або фізичних здібностей представників раси, моральних цінностей і моральних норм. Характерною ознакою расизму вважається твердження про те, що раси людей спочатку були поділені на вищі і нижчі.

Політика апартеїду

Що стосується апартеїду, то, на відміну від двох попередніх понять, цим словом називають не абстрактну ідеологію або комплекс поглядів, а конкретні дії, що здійснювалися на території ПАР в період з 1948 по 1994 рік. Термін «апартеїд» в перекладі з одного з африканських мов означає «поділ». Так називався комплекс заходів щодо створення системи роздільного проживання білих і чорношкірих жителів країни, прийнятих урядом ПАР.

У ході апартеїду корінне населення ПАР було примусово переміщено в резервації, загальний розмір яких склав лише 30% від тієї території, яку спочатку займали чорношкірі. Інша частина країни повинна була належати представникам білої раси. Однак політика апартеїду обмежувалося створенням резервацій.

Було прийнято безліч законів, так чи інакше ущемляли права чорношкірих, наприклад, закон про заборону змішаних шлюбів, закон про освіту, закон про надання роздільних послуг і навіть становище, офіційно дозволила дискримінацію за расовою ознакою при працевлаштуванні. Організація Об`єднаних Націй багато років вела боротьбу проти уряду ПАР, намагаючись переконати його відмовитися від політики апартеїду, проте зробити це вдалося лише в 1994 році під впливом численних санкцій та зміни світових тенденцій.