Кому були потрібні Хасавюртівські угоди

Причини Хасав`юртівських угод

Спільна заява секретаря ради Безпеки Олександра Лебедя і глави невизнаної республіки Ічкерія Аслана Масхадова, зроблене в селі Хасавюрт, поклало край Першій чеченській кампанії. Угода була досягнута після того, як чеченські бойовики провели успішну операцію «джихад», в результаті якої бандформуваннями вдруге був узятий місто Грозний. Одночасно бойовиками були атаковані міста Аргун і Гудермес, які також були взяті під контроль. Незважаючи на чисельну перевагу російської армії, панування в повітрі і перевагу в бронетехніці, російська сторона була слабшою через деморалізації особового складу.

Офіційна пропаганда, навпаки, говорила про переможний наступ російських військ, тому підписання угоди було сприйнято в багнети більшістю населення Росії. За цими угодами Москва зобов`язувалася вивести всі свої війська з території Чечні, фактично сприяючи формуванню на території республіки бандитського анклаву. Ще Москва зобов`язалася виділити гроші на відновлення Чечні і допомагати їй продуктами і медикаментами. Не дивно, що більша частина російського політичного исте? Блішмента досі сприймає підписання угоди як зраду. Рішення про статус Ічкерії відкладалося на п`ять років.

Слід зазначити ту роль, яку зіграв тут олігарх Борис Березовський - один з головних лобістів Хасав`юрту, який буквально наполіг на підписанні.

Наслідки підписання угод

Є версія, що Хасавюрт був вигідний генералу Лебедю, який хотів виглядати замірітелем в очах майбутніх виборців, адже на минулих президентських виборах він набрав майже чотирнадцять відсотків. Однак незабаром після підписання угод Лебідь був оголошений мало не зрадником і відправлений у відставку з поста секретаря Ради безпеки. Чеченська сторона же сприйняла Хасавюрт як свою однозначну перемогу. Але Масхадов не зумів поставити під контроль польових командирів, які зайнялися різноманітним кримінальним бізнесом.

Гроші з Москви на відновлення республіки надходили в належному обсязі, але зруйновані будинки і села не відновлювалися, а вся республіканська економіка носила чисто кримінальний характер.

Республіка перетворилася на кримінальний анклав, де процвітала наркоторгівля, работоргівля, практика взяття заручників і вимога за них викупу. У Чечні зародився справжній осередок релігійного екстремізму, полум`я якого поширювалася і на сусідні території. Ситуація залишалася небезпечною і нестабільної аж до нападу чеченських бойовиків на Дагестан в 1999 році, що призвело до скасування Хасавюртського угод і початок Другої чеченської кампанії.