Чому почалася війна в Чечні

Практично весь час, який Чечня знаходиться у складі Росії, на її території відбувалися масові повстання, діяли бандформування і проводилися військові та політичні каральні операції. Російсько-чеченський конфлікт 1990 рр. зародився як національний конфлікт у боротьбі за незалежність Чечні ще на території СРСР, в період так званої перебудови, у 2-й половині 1980 рр.

Розвал СРСР

Саме з початком даного періоду змін у політичній та економічній структурі СРСР у багатьох республіках Союзу активізувалися націоналістичні і сепаратистські рухи. У Чечні з`явилися радикально налаштовані націоналісти, які зуміли об`єднати навколо себе малоосвічена, що живе патріархальної життям простий народ. Типовим представником чеченського націоналістичного руху того часу є Зелімхан Яндарбієв - етнічний чеченець, поет «з народу», утворений діяч Спілки письменників. Саме Яндарбіев переконав генерала Джохара Дудаєва повернутися до Чечні з Естонії та очолити набирає обертів націоналістичний рух.

Головною рушійною силою і організацією сепаратистів був створений у 1990 році Загальнонаціональний конгрес чеченського народу (ОКЧН), головою якого в 1991 році став Дудаєв. Головною метою ОКЧН був вихід республіки зі складу СРСР і створення незалежної чеченської держави. Всі ці події супроводжувалися появою організованих добре озброєних бандформувань, масовим геноцидом російського населення республіки і величезною кількістю жертв серед військових правоохоронців і мирного населення.

Захоплення влади сепаратистами

Протягом усього 1991 керівництво і націоналістичні лідери свідомо і цілеспрямовано дестабілізували обстановку в республіці, вирощуючи екстремістські настрої. Практично відразу після того, як генерал Дудаєв очолив ОКЧН, на початку літа 1991 року, він проголосив незалежність Чеченської Республіки Нохчи-чо, створивши двовладдя в роздирається політичними протиріччями Чечні. Сформована ситуація тривала недовго, 6 вересня в Чечні під керівництвом Дудаєва був здійснений військовий переворот. Наприкінці жовтня 1991 Джохар Дудаєв в результаті проведених під контролем сепаратистів виборів став Президентом республіки.

За даними, оприлюдненими штабом ОГВ в після закінчення бойових дій, втрати російських військ склали 4103 чоловік убитими, 1231 - зниклих безвісти / дезертирували / полонених, 19794 поранені.

Все це призвело до того, що на початку листопада президент Росії Б. Єльцин, підписав указ про введення на території республіки надзвичайного стану. Після видання і підписання даного указу обстановка в Чечні загострилася до краю, указ було скасовано, буквально через кілька днів після його підписання. Після чого керівництво Росії прийняло рішення про виведення з території республіки військових підрозділів і частин МВС, під час якого сепаратисти активно захоплювали і грабували військові склади.

Фактична незалежність Чечні і початок війни

У наступний період з 1991 по 1994 рр. Чечня, перебуваючи в стані фактичної незалежності, поступово занурювалася в хаос бандитизму, работоргівлі, етнічних чисток і соціально-економічної кризи. Кримінальний беспредел в республіці викликав у народі невдоволення новою владою, на хвилі якого була сформована антидудаєвської опозиція і почалася громадянська війна.

Після укладення угоди про припинення вогню 23 серпня 1996 війська в гранично стислі терміни з 21 вересня по 31 грудня 1996 були виведені з території Чечні. Так закінчилася Перша чеченська кампанія.

1 грудня 1994 російська авіація повністю знищила літаки, що знаходилися в руках сепаратистів. Через 10 днів після масованого авіаудару Президент Єльцин підписав указ № 2169 «Про заходи щодо забезпечення законності, правопорядку і громадської безпеки на території Чеченської Республіки». У цей же день, 11 грудня 1994, російські війська вступили на територію Чечні, почалася перша чеченська війна.