Які є види романів

Точну і абсолютно повну класифікацію такого жанру як роман дати практично неможливо, так як в основному такі твори завжди знаходяться в конфлікті з прийнятими літературними умовностями. У цьому літературному жанрі на всіх етапах його розвитку завжди тісно переплітаються елементи сучасної драми, журналістики, масової культури і кіно. Єдиним незмінним елементом роману залишається спосіб оповідання у формі репортажу. Завдяки цьому основні види роману все ж можна виділити й описати.

Спочатку, в 12-13 ст., Слово roman позначало будь-який письмовий текст на давньофранцузька мовою і лише в другій половині 17 ст. частково знайшло своє сучасне смислове наповнення.

Роман соціальний

Основою таких творів служить опис різних варіантів поведінки, прийнятого в якому-небудь окремому суспільстві, і вчинки героїв, які суперечать або відповідні цим цінностям. Соціальний роман має 2 різновиди: культурно-історичний і нравопісательний.

Нравопісательний роман - це камерне соціальне оповідання, зосереджене на стандартах і моральних нюансах поведінки в суспільстві. Яскравим прикладом твори такого виду служить роман Джейн Остін «Гордість і упередження».

Культурно-історичний роман, як правило, описує історію будь-якої сім`ї на тлі культурних і моральних стандартів свого часу. На відміну від нравопісательного, цей вид роману зачіпає історію, піддає глибокому вивченню окремі особистості і пропонує власну соціальну психологію. Класичним прикладом культурно-історичного роману є «Війна і мир» Толстого. Примітно, що така форма роману дуже часто імітується так званими блокбастерами. Наприклад популярний твір М. Мітчелл «Віднесені вітром», на перший погляд, має всі ознаки культурно-історичного роману. Але велика кількість мелодраматичних епізодів, стереотипні герої і поверхнева соціальна психологія говорить про те, що цей роман всього лише імітація серйозного твору.

Психологічний роман

В даному виді романів вся увага читача зосереджена на внутрішньому світі людини. Твір у жанрі психологічного роману насичено внутрішніми монологами, потоком свідомості головного героя, аналітичними коментарями і символікою. «Великі надії» Діккенса, «Записки з підпілля» Достоєвського - яскраві представники психологічної форми роману.

Роман ідей

Роман ідей або «філософський» роман використовує своїх героїв в якості носіїв різних інтелектуальних теорій. У творах такого типу завжди багато місця приділено різного роду ідеям і думкам щодо всього на світі, від моральних цінностей суспільства до космосу. Прикладом такого роману може служити твір відомого філософа Платона «Діалоги», в якому учасники та герої є рупором самого Платона.

Пригодницький роман

Роман пошуків, роман з інтригою, лицарський роман, шпигунський трилер також відносяться до даного типу романів. Як правило, такі твори насичені дією, хитросплетіннями сюжету, відважними і сильними героями, любов`ю і пристрастю. Основною метою пригодницьких романів є розвага читача, порівнянне, наприклад, з кіно.

Найдовший роман «Люди доброї волі» Луї Анрі Жана Фарігуля, він же Жюль Ромен (Франція) був опублікований в 27 томах в 1932-1946 рр. У романі 4959 сторінок і приблизно 2070000 слів (не рахуючи 100-сторінкового покажчика).

Роман експериментальний

Головною особливістю експериментальних романів є те, що їх досить важко читати. На відміну від класичних видів роману, в цих творах рветься логіка причин і наслідків. В експериментальному романі може, наприклад, бути відсутнім сюжет як такий, знати, ким є головний герой, також необов`язково, вся увага тут приділена стилю, структурою та формою відтворення.