ВСЕ про торф як про грунті

Багато садові і дачні ділянки розташовані на осушених болотах і торфовищах. Грунту на цих територіях мають несприятливими властивостями. Якщо не вживати заходів щодо усунення цих властивостей, то хорошого врожаю можна і не дочекатися.

Інструкція

За походженням торф`яні грунти діляться на грунти верхових і низинних боліт. У верхових болотах обмежений відтік води, тому вони надлишково уволо. У такому торфі немає надходження мікроелементів, не розкладаються рослинні залишки. Тому верхові торф`яні грунти дуже кислі, поживні речовини знаходяться в недоступній для культурних рослин формі. Грунтові мікроорганізми, які допомагають підвищити родючість грунту, в верховому торфі відсутні.

У низинних болотах накопичуються грунтові води, багаті солями кальцію, магнію і заліза. Торф`яної шар має нейтральну або близьку до нейтральної кислотність. На такому торф`яному шарі виростає потужний рослинний покрив.

Торфові грунти у природному вигляді непридатні для культивування рослин. Але торф володіє високим родючістю. Негативні властивості торфу можна усунути за допомогою деяких методів: осушення, внесення добрив, розкислення грунту.

Знизити надмірну вологість грунту можна за допомогою осушувальної мережі. Така мережа поліпшить водний і тепловий режими грунту, створить сприятливі умови для використання добрив. Дачні ділянки варто планувати одночасно з проектом осушувальної мережі. Також варто додатково споруджувати спеціальні канави глибиною до 25 см по периметру ділянки зі стоком води в осушувальну мережу.

Висока кислотність грунту уповільнює розкладання торфу. В таких умовах рослини не можуть повноцінно розвиватися і давати високий урожай. Для зниження кислотності використовують вапнування грунту. Такий метод активізує діяльність мікроорганізмів, що прискорює процес перегнивання торфу. Також вапнування поліпшує властивості ґрунту. Елементи живлення переходять в доступну форму для засвоєння.

Для зниження кислотності торфовищ застосовується вапняк, гашене вапно, доломітове борошно, крейда або зола. Кількість вапна залежить від рівня кислотності грунту. Для дуже кислих грунтів вноситься 60 кг на 100 кв.м ділянки, для среднекіслих - близько 30 кг на 100 кв.м. На слабокислі грунту вноситься на 100 кв.м не більше 10 кг вапна.

Для поліпшення агрофізичних властивостей застосовується пескование торф`яних грунтів. На поверхню торфовища вноситься пісок з наступною глибокою перекопкой. Кількість внесеного піску не менше 6 т на 100 кв.м. Якщо в грунт вноситься пісок, то кількість вноситься вапна зменшують. Якщо під шаром торфу є глинисті грунти, то кількість піску слід збільшити, оскільки при перекопуванні глинистий шар також втягується в окультурення ґрунту.

Для підвищення родючості торф`яних грунтів потрібно застосовувати органічні та мінеральні добрива. Гній, компост або перегній вносяться по 1 відру на 1 кв.м з подальшою перекопкой грунту. Мінеральні добрива, які мають у своєму складі фосфат, калій і азот, також вносяться під основний перекопування торф`яної грунту.