ЯКІ типи льоду існують в Антарктиді

Антарктиду часто називають «крижаним континентом» - майже повністю вона покрита крижаними щитами, товщина яких в деяких місцях досягає 4500 км. Тут же спостерігається найбільша різноманітність типів природних льодів.

Інструкція

Вчені виділяють два великих виду льодовиків - покривні і гірські. Антарктида майже повністю зайнята саме покривними льодовиками, які мають ряд відмінних рис.

1. Величезні розміри
2. Особлива, плоско-опукла форма
3. Напрямок руху пов`язано в першу чергу з пластичністю льоду, а не з рельєфом льодовикового ложа
4. Відсутня чітко виражена межа між областями стоку і харчування льодовика.

Покривні льодовики в свою чергу поділяються на кілька типів, кожен з яких можна зустріти в Антарктиді.

1. Льодовикові куполи - це характерна форма зледеніння, часто зустрічається в береговій зоні Антарктиди. Являє собою куполоподібну масу льоду висотою від 300 до 500 м, шириною зазвичай 10-20 км. Форма поверхні крижаного купола найчастіше еліптична, це свого роду невеликий центр акумуляції льоду. Прикладом крижаного купола є острів Дрігальского - він розташований на морені недалеко від станції «Мирний» і має довжину купола 20 км, а ширину - 13 км. За спостереженнями вчених опади не компенсують витрати льоду в результаті відколу айсбергів, в результаті чого острів зменшується і через 300 років може зникнути зовсім. Іноді крижані куполи можна зустріти і в крайових зонах материка, а також в море недалеко від узбережжя у вигляді окремих льодяних островів.

2. Навіяні льодовики - зустрічаються в «оазисах» Антарктиди в основному на північно-західних схилах рельєфів місцевості у вигляді великих снігових заметів. Цей тип льодовиків утворюється в результаті заметільний наносів снігу. Оскільки на береговій зоні Антарктиди дмуть сильні південно-східні вітру, навіяні льодовики найчастіше утворюються саме на північно-західних напрямках у підвітряних схилів скель.

3. Вивідні льодовики - це свого роду крижані річки, які є каналами стоку льодів з внутрішніх районів континенту до берегів. Розміри вивідних льодовиків залежать від розмірів підлідний долин, іноді вони величезні. Як приклад можна навести льодовик Ламберта, довжиною близько 450 км і шириною більше 50 км. Він протікає в горах Принца Чарльза на Землі Мак-Робертсона. Вчені налічують кілька десятків великих вивідних льодовиків в Антарктиді. Незважаючи на те, що на частку вивідних льодовиків припадає менше 10% берегової лінії, саме по них надходить більше 20% льодів, щорічно скидаються в море. Крім того, середні швидкості руху таких льодовиків в порівнянні з іншими типами, найвищі і характер їх поверхні неспокійний.

4. Шельфові льодовики - це найпоширеніший тип льоду в Антарктиді. Ніде шельфові льодовики не зустрічаються в такому обсязі, як на «крижаному континенті». Свою назву цей тип льодовиків отримав тому, що зустрічається в зоні прибережного мілководдя, на шельфі. Товщина їх може бути невеликий, вони або плавають в морі, або місцями спираються на острови або підводні банки. Площа шельфових льодовиків може бути величезною (наприклад, шельфовий льодовик Росса). Часто внутрішній край такого льодовика спирається на материковий льодовиковий покрив, а зовнішній виходить у відкрите море, утворюючи величезні обриви до декількох десятків метрів. Саме від великих шельфових льодовиків іноді відколюються величезні айсберги, що досягають кілька сотень кілометрів у поперечнику. Вчені з`ясували, що шельфові льодовики утворюються за рахунок стікання материкового льоду в морі, а також накопичення снігових опадів.