
Перші досліди зі створення дирижабля
Вважається, що першим ідею дирижабля запропонував французький військовий інженер Меньє. Винахідник припускав виконати літальний апарат у вигляді еліпсоїда, оснащеного трьома пропелерами. Для приведення пропелерів в дію повинна була застосовуватися м`язова сила кількох десятків людей. Регулювати висоту підйому повітряного судна Меньє припускав, змінюючи обсяг газу в оболонці аеростата.
Проект Меньє, розроблений в 1783 році, не був здійснений, оскільки в ті часи не існувало відповідного двигуна для аеростата.
Минуло понад півстоліття. І ось паровозний машиніст Жиффар запозичив ідею Меньє і втілив її в життя. Йому допомогло також знайомство з роботами паризького годинникаря Жюльєна. Будучи майстром на всі руки, Жюльєн вирішив забезпечити некеровані аеростати особливим механізмом. Годинникар виготовив триметрову модель дирижабля, всередину якої помістив пружинний годинниковий механізм. Пружинка хвацько обертала два гвинти, розташованих з боків аеростата, з вигляду нагадував веретено. Іграшка Жюльєна успішно літала під стелею його майстерні.
Жиффар незабаром почув про дивовижний іграшковому пристосуванні свого співвітчизника і поспішив познайомитися з годинникарем-винахідником. Оцінивши суть ідеї, Анрі Жіффар приступив до справи. При виготовленні свого дирижабля паровозний машиніст мимоволі скопіював ідею Меньє, повторивши його винахід.
Дирижабль Анрі Жиффара
Дирижабль Жиффара мав більше 40 метрів в довжину і був оснащений паровою машиною. Загострений з обох кінців аеростат був покритий сіткою, до якої внизу кріпилася дерев`яна балка. До середини балки майстер підвісив майданчик, де встановив парову машину і гвинт з трьома лопатями.
Рухова установка могла розвивати потужність в три кінські сили, що було на ті часи великим досягненням.
До середини 1852 конструкція Жиффара була практично готова. 24 вересня того ж року винахідник здійснив перший політ на дирижаблі, злетівши з паризького іподрому. Присутні на демонстрації глядачі з подивом побачили, як дирижабль рушив по повітрю не по волі вітру, а в тому напрямку, який обрав сам пілот («Дирижаблі», М.Я. Аріє, 1986).
Перший дирижабль був, звичайно, дуже недосконалим пристроєм. Виявилося, що потужність двигуна не дозволяла йому рухатися проти сильного вітру. Але Жиффар вдалося розгортати апарат в повітрі і йти перпендикулярно вітрі. Висота підйому склала більше півтора кілометрів. Так була зроблена перша вдала спроба побудувати аеростат керованого типу, що поклало початок новому етапу в повітроплаванні.